Bauhaus Totaltheater: постаті, принципи, практика

Автор(и)

  • Олександр Клековкін

DOI:

https://doi.org/10.31500/2309-8813.13.2017.142255

Ключові слова:

театр «Баугауз», тотальний театр, творчість Вальтера Гропіуса, творчість Лотара Шреєра, творчіст Оскара Шлеммера, творчість Ласло Моголі-Надя

Анотація

Окреслено особливості естетики творців Bauhaus Totaltheater, його прямі й опосередковані зв’язки з ідеями Рі­харда Вагнера, футуристів і дадаїстів, виокремлено засадничі принципи:

  • театр минулого (розмовна драма) був театром конкретних типів, котрі пропагували за допомогою сконструйованої дії релігійний культ або здійснювали державну рекламу;
  • новий театр, тотальний театр майбутнього, базується на абстракції, механізації і дії (Aktionsdrama), а не на слові драма­турга, як було раніше; метою творчості актора є створення образу у дії всіх людей, а не типів, як було у театрі середньовіччя;
  • образ — це нова реальність, створена за власними правилами й організована на основі комбінування елементів (мон­таж, колаж, повтор, паралелізм, варіювання, перевертання, асоціювання тощо); отже, акторові, який не володіє досконало сво­їм тілом, не місце у театрі майбутнього.

Театральні концепції «Баугауза» дістали відгук і в українському театрі, про що свідчить програмна стаття Анатоля Пет­рицького.

Тип театру, реалізований «Баугазом», Патріс Паві відносить до механічного театру, ведучи його родовід від «театру ля­льок й театру предметів, де акторів замінено на анімаційні фіґури, автомати й механізми», від Герона Александрійського (І сто­ліття), екпериментів Тореллі (XVI століття), ярмаркових ігрищ (XVIII–XIX століть), надмаріонетки Гордона Крейґа, футурис­тичної сценографії Енріко Прамполіні аж до сучасного мультимедійного театру.

Однак, незважаючи на ознаки подібності між експериментами «Баугауза», футуристів, дадаїстів і творців сучасного пер­формансу, між ними так само можна виявити й істотні відмінності.

Найголовнішу з них зумовлено бунтівною, скандальною соціальною орієнтацією футуризму, дадаїзму й акційного мисте­цтва, в основі якої лежали анархістські ідеї, аж до прямого цитування Михайла Бакуніна і Петра Кропоткіна. На відміну від них, в основі сценічних ідей «Баугауза» лежав технологічно озброєний і прагматично орієнтований на ринок підхід.

Біографія автора

Олександр Клековкін

Oleksandr Klekovkin

Посилання

Bazanov V. Stsena XX veka [Bazanov V. 20th century stage]. Leningrad, 1990. 240 s.

Berezkin V. Teatr hudozhnika: Rossiya. Germaniya [Berezkin V. Theatre of an artist: Russia. Germany]. Moskva, 2007. 464 s.

Pavi P. Slovnyk teatru [Pavis P. Dictionary of the theatre]. L’viv, 2006. 640 s.

Petryts’kyy An. Oformlennya stseny suchasnoho teatru [Petrytskyi An. Set design of contemporary theatre] // Nova generatsiya [New generation]. 1930. # 1. S. 40–42.

Piskator E. Politicheskiy teatr [Piscator E. Political theatre]. Moskva, 1934. 264 s.

Rishar L. Entsiklopediya ekspressionizma: Zhivopis i grafika. Skulptura. Arhitektura. Literatura. Dramaturgiya. Teatr. Kino. Muzyika [Richard L. Encyclopedia of expressionism: Fine art and graphics. Sculpture. Architecture. Literature. Drama. Theatre. Cinema. Music]. Moskva, 2003. 432 s.

Zolotuhin V. Rouzli Goldberg: «Performans stoit ne na obochine, a v samom tsentre iskusstva ХХ veka» [Zolotukhin V. Roselee Goldberg, “Performance stands not on the side, but at the very center of 20th century art”] // Teatr [Theatre]. 2010. # 1. S. 152–155.

Saveleva N. Stsenografiya prazdnichnoy sredyi. Uroki mehanicheskogo teatra [Savelieva N. Scenography of the festive environment. Lessons of the mechanic theatre] // Teatralnoe prostranstvo: Materialyi konferentsii (1978) [Theatre space: Proceedings of the conference (1978)]. Moskva, 1979. S. 444–451.

Stayn Dzh. L. Suchasna dramaturhiya v teoriyi ta teatral’niy praktytsi: U 3 kn. [Styan J. L. Contemporary drama in the theatre theory and practice: In 3 volumes.] L’viv, 2003. Kn. 3: Ekspresionizm ta epichnyy teatr [Vol. 3: Expressionasm and epic theatre]. 288 s.

Shreyer L. Ekspressionistskaya poeziya [Expressionist poetry] // Inostrannaya literature [Foreign literature]. 2011. # 4. S. 91–93.

Buckley J. The Bühnenkunstwerk and the Book: Lothar Schreyer’s Theater Notation // Modernism/ modernity. 2014. Vol. 21. No. 2. P. 407–428.

Moholy-Nagy L. Easel painting, architecture and «Gesamtkunstwerk» // Moholy-Nagy L. Painting, Photography, Film. With a note by H. M. Wingler and a postscript by O. Stelzer. London, 1969. P. 16–19.

Moholy-Nagy L. Theater, Zirkus, Varieté // Bauhaus. 1925. No. 4: Die Bühne im Bauhaus. S. 45–56.

Schlemmer O. Mencsh und Kunstfigur // Bauhaus. 1925. No. 4: Die Bühne im Bauhaus. S. 7–24.

Smith M. W. Schlemmer, Moholy-Nagy, and the Search for the Absolute Stage // Theater. 2002. Vol. 32. No. 3. P. 87–101.

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-12-12

Як цитувати

Клековкін, О. (2017). Bauhaus Totaltheater: постаті, принципи, практика. Збірник наукових праць СУЧАСНЕ МИСТЕЦТВО, (13), 90–102. https://doi.org/10.31500/2309-8813.13.2017.142255

Номер

Розділ

Статті