Композиторська школа як предмет наукового вивчення
DOI:
https://doi.org/10.31500/2309-8813.16.2020.219992Анотація
Досліджено явище композиторської школи, яке посідає вагоме місце в історії культури та є культуротворчим
феноменом, що потребує ґрунтовного вивчення. Упродовж багатьох століть історія культури та мистецтва була пов’язана
з прагненням митців до визначення й утвердження їхніх творчих здобутків у суспільстві. Діяльність творця завжди відігравала
у цьому значну роль. Композитор ніколи не обмежувався самою лише творчістю, а наполегливо впроваджував у життя свої
духовні ідеали, привертаючи до себе однодумців та послідовників. Водночас, позиція митця залежала від історико-політичних
обставин, які диктували ставлення тих чи інших кіл суспільства до мистецтва загалом і до творчості окремого художника —
поета, скульптора, композитора тощо. Розкриття поняття композиторської школи як нормативно-ціннісної системи, скерованої
на формування і збереження професійного досвіду, та дослідження її зв’язку з науковою школою становить мету цієї статті.
Посилання
Antonov, A. (1995) Preemstvennost i vozniknovenie novogo znaniya v nauke. Moscow: Izd-vo MGU.
Bakhtin, M. (1979) Estetika slovesnogo tvorchestva; comps. S. G. Bocharov, G. S. Bernshteyn, L. V. Deryugina, S. S. Averintseva, and S. G. Bocharova. Moscow: Iskusstvo, 424 s.
Boyko, E. (1977) ‘Fenomen preemstvennosti v razvitii nauchnoy shkolyi (na materiale shkolyi lineynyih kolebaniy Mandelshtama-Antonova)’ in Shkoly v nauke: Sb. st. Moscow: Nauka, pp. 319–346.
Gasilov, V. (1977) ‘Nauchnaya shkola-fenomen i issledovatelskaya programma naukovedeniya’ in Shkoly v nauke: Sb. st. Moscow: Nauka, p. 119–153.
Dedusenko, Zh. (2002) Ispolnitelskaya pianisticheskaya shkola kak rod kulturnoy traditsii [Ph.D. thesis, Tchaikovsky Kyiv State Conservatory].
Ivanova, S. (2006) Kompozitor: ocherki po istorii profesii: [Ph.D. thesis abstract, Tchaikovsky Moscow State Conservatory].
Kucherenko, S. (2017) “Kvadra-matrychnyi pidkhid u vyvchenni yavyshcha “shkola”’, in Mizhnarodnyi visnyk: kulturolohiia, filolohiia, muzykoznavstvo, iss. II (9), pp. 200–206.
Markaryan, E. (1983) Teoriya kultury i sovremennaya nauka: Logiko-metodologicheskiy analiz. Moscow: Mysl.
Miroshnychenko, S. (1981) ‘Kompozytorskyi profesionalizm yak katehoriia muzykoznavstva’, Ukrainske muzykoznavstvo, vol. 16, pp. 17–31.
Samoilenko, O. (2002) ‘Suchasne vitchyzniane muzykoznavstvo u dialozi z kulturolohiieiu’, Ukrainske muzykoznavstvo, vol. 31, pp. 5–15.
Sarayev, I. (2016) Shkoly v muzyikalnom iskusstve. Kursk: Uchitel.
Suhina, I. (2017) ‘Tsennosti kak sinergeticheskie determinantyi kulturno-istoricheskogo protsessa: filosofsko-antropologicheskiy aspekt problemy’, Rossiyskiy gumanitarnyiy zhurnal, vol. 6, no. 6, pp. 494–504. DOI: 10.15643/libartrus-2017/6.5.,
Terenteva, N. (1994) Istoriya i teoriya muzyikalnoy pedagogiki i obrazovaniya: Uchebnoe posobie: v 2 chastyah, vol. 2. Saint Petersburg: Obrazovanie.
Yarantseva, N. (1990) Preemstvennost i vzaimodeystvie kultur v hudozhestvennoy zhizni obschestva. Kyiv: Nauk. dumka.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Olena DMYTRIYEVA
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роти (див. The Effect of Open Access.
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
