Імерсивні середовища, VR, AR в українському сучасному мистецтві останніх років
DOI:
https://doi.org/10.31500/2309-8813.17.2021.248423Ключові слова:
імерсивні середовища, VR, AR, сенсорія, веб-VR, українське медіамистецтво, мистецтвознавчий дискурсАнотація
Розглянуто проблему теоретичного опрацювання та контекстуалізації імерсивного середовища, реалізованого у фізичному просторі галереї чи музею, у VR та на нових віртуальних платформах в Інтернеті, а також у гібридному просторі, у доповненій і змішаній реальності XXI століття.
Виявлено особливості формування імерсивного середовища та практик створення проєктів VR та AR в українському сучасному мистецтві останніх років. Зроблено спробу опрацювання теоретичних засад розвитку імерсивних середовищ та VR, огляд і аналіз проєктів, що використовують дигітальні технології задля створення імерсії та AR.
Як основний метод використано комплексний та системний підхід до висвітлення питань розвитку теорії віртуалістики, візуальні і фотометричні методи, аналіз концепцій, просторової структури і технологічних особливостей онлайнових VRплатформ та мистецьких реалізацій.
Актуалізовано залучення поняття сенсоріуму, що включає відчуття, сприйняття й інтерпретацію інформації про навколишній світ. Розглянуто особливості створення імерсивного середовища у фізичному просторі у проєктах «Мета-Фізичний ЧасоПростір», «Рефракція реальності», «Жива енергія» (для їх залучення до національного мистецтвознавчого дискурсу) так само, як і у VR в рамках VR-фестивалів Carbon Media Art Festival, Frontier і «Віртуальність», що слугують полігоном для розвитку мистецтва новітніх технологій.
Проаналізовано можливості нових онлайн-платформ VR, таких як Mozilla Hubs, WebXR, AltspaceVR, artspaces.kunstmatrix, Cryptovoxels, віртуальний музей Transmadatac. Розглянуто практики створення проєктів VR на платформах в Інтернеті, на прикладі Artefact Chernobyl 33 і Artefact Chornobyl + MADATAC, «VR Колайдер» та «Генезис».
Зафіксовано дрейф від імерсивного середовища у фізичному просторі до віртуальної реальності. Виявлено мультивекторність AR-проєктів і різні типи зв’язку з книговидавництвом, об’єктами паблікарту, сучасної скульптури і урбаністичними практиками.
Посилання
Bourriaud N. Esthetique relationnelle. Dijon: Les Presses du reel, 2001. Р. 113.
Voly`necz` V. O. Virtual`na real`nist` v sociokul`turnomu prostori suchasnosti // Kul`tura Ukrayiny`. 2016. Vy`p. 52. S. 120–128.
Xalepa O. Festy`vali mediaartu na postindustrial`ny`x lokaciyax // Suchasne my`stecztvo: zb. nauk. pr. / IPSM NAMU. 2020. Vy`p. 16. S. 138–148.
Malyuk Ye. O. Videogra yak fenomen suchasnoyi mediakul`tury`. Dy`sertaciya kandy`data kul`turologiyi. K.: KNUKiM, 2021. C. 212.
Grau Oliver (Ed.) Media Art Histories. Cambridge: MIT Press / Leonardo Books, 2007. 488 р.
6. Sensorium. Oxford English Dictionary. J.A. Simpson and E.S.C. Weiner, eds. 2nd ed. Oxford: Clarendon Press. OED, 1989. Online. Oxford University Press. URL: http://oed.com/cgi/entry/50219915 (last accessed: 15.11.2019).
Carpenter E., McLuhan М., eds. Explorations in Communication. Boston: Beacon Press, 1960. 202 p.
Ong Walter J. The Shifting Sensorium // The Varieties of Sensory Experience. David Howes, ed. Toronto: University of Toronto Press, 1991. P. 47–60.
Jackson Michael. Thinking through the Body: An Essay on Understanding Metaphor // Social Analysis, 1983. No. 14. Р. 127–148.
Chagué S., Charbonnier C. Digital cloning for an increased feeling of presence in collaborative virtual reality environments. 6th International Conference on 3D Body Scunning Technologies, 2015. URL: https://www.researchgate.net/publication/281678961_Digital_Cloning_for_an_Increased_Feeling_of_Presence_in_Collaborative_Virtual_Reality_Environments (last accessed: 21.07.2021)
Jerald J. The VR Book: Human Centered Design for Virtual Reality. Morgan & Claypool, 2015. 635 p.
Slater M. Place illusion and plausibility can lead to realistic behaviour in immersive virtual environments. Philosophical Transactions of the Royal Society B: Biological Sciences, 2009. 364.1535: 3549–3557. URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC2781884/ (last accessed: 21.07.2021).
Slater M., Wilbur S. A framework for immersive virtual environments (FIVE): Speculations on the role of presence in virtual environments. Presence: Teleoperators & Virtual Environments, 1997. 6.6: 603–616.
Grau O. Virtual Art: From Illusion to Immersion. Cambridge: MIT Press, 2003. 416 p.
Sutherland Ivan E. The Ultimate Display. Information Processing Techniques Office, ARPA, OSD. 1965. URL: worrydream.com/refs/Sutherland%20-%20The%20Ultimate%20Display.pdf (last accessed: 21.07.2021).
Hansen M. B. N. Bodies in Code: Interfaces with Digital Media. Routledge, 2012.
Stoyan S. P. Art-proyekt «Suchasny`j ukrayins`ky`j sy`mvolizm»: kul`turny`j kontekst. Sy`mvolichni vy`miry` vizual`noyi kul`tury`. Materialy` mizhnarodnoyi naukovo-prakty`chnoyi konferenciyi (m. Lucz`k, MSUMK, 11–12 zhovtnya 2019 r.), 2019. S. 92–94.
Hansen Mark. New Philosophy for New Media. Cambridge: MIT Press, 2004. 333 p.
Stoyan S. P. Yevropejs`ki kody` suchasnogo ukrayins`kogo sy`mvolizmu // Ukrayins`ki kul`turologichni studiyi: zbirny`k naukovy`x pracz`. 2020. Vy`p. 1 (6). S. 94–98.
Kochuby`ns`ka T. Proyekt «Meta-Fizy`chny`j Chaso-Prostir». 30 rokiv pry`sutnosti. K.: ArtHuss, 2021.
Stoyan S. P. Texnokraty`chny`j svit u vizual`nij «opty`ci» art-proektu Oksany` Chepely`k «Refrakciya real`nosti». Obrazotvorche my`stecztvo. K.: Nacional`na spilka xudozhny`kiv Ukrayiny`, 2021. S. 32–35.
Bauman Z. Tekuchaya sovremennost. SPb.: Piter, 2008. 240 s.
Gaksli O. Prekrasny`j novy`j svit / per. z angl. Sergij Marenko; mal. Oleg Blashhuk // Vsesvit, 1994, # 5–6 — s. 64–119; # 7 — s. 96–135.
Navrocz`ka Z. M. Refrakciya real`nosti: buklet vy`stavky`. Lucz`k: MSUMK, 2021. 6 s.
Chepely`k O. V. XR texnologiyi v my`stecztvi // Xudozhnya kul`tura. Aktual`ni problemy`: zb. nauk. pr. K.: IPSM NAMU, 2018. Vy`p. 14. S. 60–71.
37-th Karlovy Vary International Film Festival catalogue. Praha: Vinland, 2002. 360 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роти (див. The Effect of Open Access.
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.