Штучний інтелект у мистецьких практиках
DOI:
https://doi.org/10.31500/2309-8813.17.2021.248425Ключові слова:
штучний інтелект, мистецтво, візуальне мистецтво, музика, звуковий ландшафт, генеративне мистецтвоАнотація
У статті розглянуто методи залучення штучного інтелекту до мистецьких практик. На основі аналізу шляхів використання названої технології у візуальному мистецтві та музиці визначено основні принципи роботи з технологією штучного інтелекту, серед яких імітація історичного мистецтва, реалізована в проєктах The Next Rembrandt та Choral, генеративне мистецтво, виявлене в роботах «Hyperbolic Composition І» та «Hyperbolic Composition ІІ» С. Ітона, а також у програмі AIVA (Artificial intelligence Virtual Artist). Констатовано важливе значення механізмів нейробіології у процесі роботи зі штучним інтелектом на прикладі проєкту «Нейронний зоопарк» С. Креспо, програми Iamus, у якій розвиток музичного матеріалу відбувається за принципом еволюції. У додатку Endel та в опері «Emotionally intelligent” Artificially Intelligent Brainwave Opera Е. Перлман нейронна мережа використана для зчитування інформації щодо стану людини та подальшої обробки отриманої інформації з метою її модифікації у звуковий ландшафт або зображення. Розвиток штучного інтелекту та його використання в мистецьких практиках відкриває нові можливості, розширюючи поле авторів контенту і залучаючи нові групи аудиторії. Цей феномен провокує безліч питань, серед яких здатність до творчого мислення штучного інтелекту, можливість створення ним мистецьких творів без участі людини, а також питання, пов’язані з авторськими правами.
Посилання
AIVA Technologies. AIVA — the artificial intelligence composing emotional soundtrack music. URL: https://www.aiva.ai/ (last accessed: 08.08.2021).
Ellen Pearlman; AI Comes of Age. PAJ: A Journal of Performance and Art 2020; 42 (3 (126)): 55–62. doi: https://doi.org/10.1162/pajj_a_00539
Zylinska Joanna. 2020. AI Art Machine Visions and Warped Dreams. Open Humanities Press. London 2020. ISBN 9781785420863, 176 p.
Alekseev P. V. Iskusstvenny`j intellekt i formirovanie sovremennogo e`steticheskogo opy`ta teatral`nogo zritelya // Iskusstvenny`e obshhestva. 2020. T. 15. Vy`pusk 4. URL: https://artsoc.jes.su/s207751800012571-7-1/ (last accessed: 19.07.2021). doi: 10.18254/S207751800012571-7
Kudryashev A. F., Elkhova O. I. Proczess tvorchestva v sistemakh s iskusstvenny`m intellektom // Vestnik Bashkirskogo universiteta. 2016. Т. 21. № 4. P. 1124–1128.
Manovich, Lev. “Defining AI Arts: Three Proposals.” «AI and Dialog of Cultures,» Exhibition Catalog, Hermitage Museum, Saint-Petersburg, Russia, 2019.
Manovich, Lev. Yazy`k novy`kh media. M.: Admarginempress, 2018. 400 p.
Popova A. V., Gorokhova S. S., Aznagulova G. M., Abramova M. G. K voprosu ob opredelenii roli iskusstvennogo intellekta v muzy`ke // Problemy` muzy`kal`noj nauki. 2020. № 2. P. 7–17. doi: 10.33779/2587-6341.2020.2.007-017
T`yuring A. M. Vy`chislitel`ny`e mashiny` i razum // Glaz razuma: zbornik / Sost. Khofshtadter D., Dennet D. Samara: Bakhrakh-M, 2003. P. 47–59.
Ebcioğlu K. (1988). An Expert System for Harmonizing Four-Part Chorales // Computer Music Journal, 12(3), 43–51. https://doi.org/10.2307/3680335
Crespo Sofia. Sofiacrespo.com. URL: https://sofiacrespo.com/ (last accessed: 10.08.2021).
Eaton Scott. Scott-eaton.com. URL: http://www.scott-eaton.com/ (last accessed: 17.08.2021).
Endel Manifesto. Manifesto.endel.io. URL: https://manifesto.endel.io/ (last accessed: 03.08.2021).
Silvia Smith. “Iamus: Is This the 21st Century’s Answer to Mozart?” BBC News. BBC, January 3, 2013. URL: https://www.bbc.com/news/technology-20889644 (last accessed: 23.07.2021).
Berkoy Allison. “Interview with Ellen Pearlman about AIBO, an ‘Emotionally Intelligent’ Artificial Intelligent Brainwave Opera. part 2.”, August 29, 2021. URL: https://thetheatretimes.com/interview-with-ellenpearlman-about-aibo-an-emotionally-intelligent-artificial-intelligent-brainwave-opera-part-2 (last accessed: 31.08.2021).
Payne. Christine McLeavey. “MuseNet.” OpenAI. June 21, 2021. URL: https://openai.com/blog/musenet/ (last accessed: 14.08.2021).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роти (див. The Effect of Open Access.
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.