Музика в кіно та проблематика синтезу мистецтв
DOI:
https://doi.org/10.31500/2309-8813.17.2021.248469Ключові слова:
кіномузика, взаємодія візуального ряду і музики, синтез музики і зображення, синтез та автономія музики і візуального ряду, структурні складові фільму, драматургія кінотворуАнотація
У статті порушені питання проблематики синтезу мистецтв, зокрема в її теоретичному й практичному аспектах, що була реалізована в кінематографі від початкових етапів його розвитку й до сьогодення. При цьому висвітлюються ті етапи теорії й практики, що стали помітними віхами у становленні кіно як синтетичного виду мистецтва. Упродовж всього періоду існування останнього точилися дискусії з приводу його природи, зокрема особливостей його часово-просторової та семантичної організації, специфіки й особливостей співвідношення тих чи інших структурних компонентів при створенні драматургії фільму, основ взаємодії та міри співвідношення його базових виражальних засобів — музики, слова й візуального ряду. У зв’язку з розвитком сучасних технологій композиторської творчості, а також еволюцією засобів звукозапису музичного супроводу фільму та практикою подальшого розповсюдження кіномузики в якості самостійного художнього твору, проблематика синтезу в кінотворі набула гостроти на новому, не достатньо дослідженому рівні, що зумовило появу даної роботи. Як результат дослідження окреслено важливі віхи в історії еволюції кінематографа з точки зору синтезу його основних структурних складових, зокрема екранного зображення й музики. На основі аналізу специфіки синтетичної взаємодії останніх при побудові драматургії кінотворів виявлено та охарактеризовано їх реалізацію у тих чи інших моделях співвідношення музики і візуального ряду в кіно. Доведено, що природа кінематографу зумовлює його специфіку як синтетичного виду мистецтва, проте характеристики й основи взаємодії його основних виражальних засобів є дискурсивними. Співвідношення традиційних, давніх мистецьких мов, що мають самостійну, розвинуту семантику і принципи структурної організації, вимагають від творців фільмів вирішення проблеми їх синтезу в побудові художньої концепції, загальної драматургії кінотворів.
Посилання
Adorno Theodor. Ästhetische Theorie. Herausgegeben von Gretel Adorno und Rolf Tiedemann. Suhrkamp Verlag. 2019. 571 p.
British Pathé. How we made the News. URL: https://www.youtube.com/watch?v=PxiPTxF742Q (last accessed: 22.07.2020).
Chion M. La voice nel cinema. Tradotto da M. Fontanelli. Parma: Pratiche Editrice, 1991. P. 12–32.
Kalinak K. Film Music. A Very Short Introduction. Oxford: Oxford University Press, USA, 2010. 160 p.
Yudkin-Ripun I. Aphoristic foundations of dramatic and kyrical poetry. Kiev, 2013. 444 p.
Balash B. Iskusstvo kino. M.: Goskinoizdat, 1945. 203 s.
Bart R. Izbrannyie rabotyi: Semiotika. Poetika. Moskva: Progress, 1968. 312 s.
Bahtin M. Estetika slovesnogo tvorchestva / sost. S. G. Bocharov, primech. S. S. Averintsev i S. G. Bocharov. Moskva: Iskusstvo, 1979. 423 s.
Byichkov V. Estetika: uchebnik dlya vuzov. Moskva: Akademicheskiy proekt, Fond «Mir», 2011. 452 s.
Varga B. Yazyik, muzyika, matematika: perevod s vengerckogo B. Varga, Yu. Dimen, E. Loparits. Moskva: Mir, 1981. 248 s.
Dvornichenko O. Garmoniya filma. M.: Iskusstvo, 1982. 200 s.
Delez Zh. Kino / red. O. Aronson, perevod s fr. B. Skuratov. Moskva: Ad Marginem, 2004. Ch. II. S. 548–555.
Zubavina I. B. Chas i prostir u kinematografi. Ky`yiv: Shhek, 2008. 448 s.
Ioffe I. Sinteticheskoe izuchenie iskusstv v zvukovom kino. Leningrad, 1937. 412 s.
Kagan M. S. Morfologiya iskusstva. Moskva: Iskusstvo, 1972. 355 s.
Kara-Vasy`l`yeva T. V. Sty`l` modern v Ukrayini / IMFE im. M. Ry`l`s`kogo. Ky`yiv: Vy`davny`chy`j dim Dmy`tra Burago, 2021. 216 s.
Kler R. Razmyishlenie o kinoiskusstve. M.: Iskusstvo, 1958. 232 s.
Levchuk L. T. My`stecztvo v borot`bi ideologij. Ky`yiv, 1985. 250 s.
Lissa Z. Estetika kinomuzyiki. Moskva: Muzyika, 1970. 495 s.
Lotman Yu. M. Yazyik kino i problemyi kinosemiotiki // Kinovedcheskie zapiski. 1988. # 2. S. 131–150.
Louson D. Film — tvorcheskiy protsess. Moskva: Iskusstvo, 1965. 468 s.
Marten M. Yazyik kino. Moskva: Iskusstvo. 1959. 142 s.
Musiyenko O. S. Modernizm & avangard: yednist` proty`lezhnostej. Kinematograf XX stolittya. Ky`yiv: Logos, 2018. S. 35–36.
O klassicheskoy muzyike v kino // Tsikl peredach «Absolyutnyiy sluh». URL: https://www.youtube.com/watch?v=HvsOnbtBrRs (last accessed: 22.07.2020).
Sy`ntez my`stecztv: navch. posib. / V. G. Chernyavs`ky`j, I. O. Kuznyeczova, T. V. Kara-Vasy`l`yeva, Z. A. Chegusova. Ky`yiv: NAU, 2012. 320 s.
Slushaya tishinu: filmyi bez saundtrekov. URL: https://www.elle.ru/stil-zhizni/cinema/slushaya-tishinufilmyi-bez-saundtrekov/ (last accessed: 23.07.2020).
Tarshis N. A. Muzyika dramaticheskogo spektaklya. SPb.: SPbGATI, 2010. 163 s. URL: http://teatr-lib.ru/Library/Tarshis/music/#_Toc317637059 (last accessed: 10.01.2020).
Usova A. Kinomuzyika kak ob›ekt muzyikoznaniya: k probleme opredeleniya analiticheskih podhodov // Ky`yivs`ke muzy`koznavstvo: zbirny`k naukovy`x pracz`. Ky`yiv: KIM im. Gliyera, 2014. Vy`p. 50. S. 99–106.
Xarchenko P. V. Pry`ncy`py` funkcional`noyi klasy`fikaciyi muzy`ky` v kino // Xudozhnya kul`tura. Aktual`ni problemy`. Vy`p. 16(1). 2020. S. 179–188. doi:10.31500/1992-5514.16.2020.205257
Hvatova S. I., Shak T. F., Shevlyakov E. G. Muzyika kino v aspekte stilevogo modelirovaniya // Problemyi muzyikalnoy nauki. 2019. # 1. S. 98–105. doi:10.17674/1997-0854.2019.1.098-105
Chernyishov A. V. Kinomuzyika: teoriya tehnologiy // Mediamuzyika: elektronnyiy nauchnyiy zhurnal. 2014. # 3. URL: http://mediamusic-journal.com/Issues/3_2.html (last accessed: 15.01.2020).
Eyzenshteyn S. M. Chetvertoe izmerenie v kino // S. M. Eyzenshteyn. Izbrannyie proizvedeniya v shesti tomah. T. III. Moskva: Iskusstvo, 1968.
Yudkin-Ripun I. M. Ry`tm yak muzy`chna mexanika // Metrory`tm-1: kol. Monografiya / Nacz. akad. nauk Ukrayiny` [ta in.]; redkol. I. A. Kotlyarevs`ky`j [ta in.]; pid red. I. M. Yudkin. K.: [b. v.], 2002. S. 5–10.
Yudkin-Ripun I. M. Fenomenologiya kul`tury` yak metodologiya interpretaciyi: monografiya. Ky`yiv: Insty`tut kul`turologiyi NAM Ukrayiny`, 2020. 352 s.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роти (див. The Effect of Open Access.
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.