Деколоніальний дискурс та global public art в українських реаліях
DOI:
https://doi.org/10.31500/2309-8813.18.2022.269660Ключові слова:
contemporary art, global public art, девестернізація, деколонізація, євроцентризм, індигенізмАнотація
Доводиться актуальність переосмислення в сучасному мистецтві України ідеї деколоніальної ідентичності як апорії поширеній в постколоніальному світі неоліберальної панідеології плюріверсально-євроцентристського прогресу, вплив якої когерентний моделі імперської радянської парадигми, що зокрема нав’язувалась фейковому утворенню «єдиний совєцький народ». Адепти західних теорій деколоніалізму і руху індигенізму викривають темний бік уніфікованого global public art, що регресує, ігноруючи архетипальні особливості традицій ментально-духовного досвіду етносів. Вчені досліджують небезпечність дихотомії суб’єктивної когніції сучасника, бо усвідомлена ідентичність мистецького бачення, пов’язана з емпатійно-трансцендентальним світосприйняттям нації, еволюціонує завдяки естетичному судженню; натомість ринкова артепістема глобалізованого contemporary-досвіду, як запозичений з економіки бенчмаркінг, шкодить національним культурам та цивілізаційному розвитку, провокуючи сутнісну деградацію і фаховий дескілінг. Для подолання сучасної кризи культуротворення художня свідомість мусить розрізняти регресивні парадигми і чинити опір культуріндустріальним стратегіям global-маркетології євроцентризму, гарантуючи різноманітний розквіт національних / регіональних культур в єдиній родині цивілізаційного полілогу.
Посилання
Maturana, Humberto & Poerksen, Bernhard. (2004). From Being to Doing: The Origins of the Biology of Cognition: A Conversation between Humberto R. Maturana and Bernhard Poerksen, trans. Wolfram Karl Koeck & Alison Rosemary Koeck. Heidelberg: Carl-Auer, 2004.
Mignolo, Walter D. (2011). The darker side of western modernity. Global Futures, Decolonial Options. Durham & London: Duke University Press, 2011.
Grossberg, Lawrence. (2010). Cultural Studies in the Future Tense. Durham &London: Duke University Press. 356 р.
Kušić, Katarina; Lottholz, Philipp; Manolova, Polina. (2019) From dialogue to practice: Pathways towards decolonialityin Southeast Europe. Іn: Decolonial Theory and Practice in Southeast Europe. https://www.academia.edu/38666848
Grossberg, Lawrence (2017). Reality is bad enough: A consideration and critique of the ontological turn. DOI:10.13140/RG.2.2.22944.69127, https://www.researchgate.net/project/Reality-is-bad-enough-why-bother-with-ontology
Baker, Michael. (2012). Dialogue on Modernity and Modern Education in Dispute. Policy Futures in Education. Volume 10. Number 1. 2012. Р. 30–50. http://dx.doi.org/10.2304/pfie.2012.10.1.30
Protas, Maryna. (2022). Socio-philosophical critique of the global public art’s visual order: the context of national self-identity. American Journal of Art and Design. Volume 7, Issue 1, March 2022. P. 29–38. DOI:10.11648/j.ajad.20220701.15
García, Romeo & Baca, Damián. (2019). Hopes and Visions: The Possibility of Decolonial Options. Іn: Rhetorics Elsewhere and Otherwise: Contested Modernities, Decolonial Visions. The Conference on College Composition and Communication of the National Council of Teachers of English. Р. 1–48. https://www.academia.edu/38564601
Schulz, Karsten A. (2017). Decolonising the Anthropocene: The Mytho-Politics of Human Mastery. In: Marc Woons & Sebastian Weier (edit.). Critical Epistemologies of Global Politics. Bristol, England: E-International Relations. 2017. Р. 46–62.
Alvarez, Roberto dos Reis. (2016). The world is not flat… and that creates many opportunities! https://www-johnson-cornell-edu.translate.goog/article/emerging-markets-institute/research/cornell-on-emergingmarkets/212643/the-world-is-not-flat-and-that-creates-many-opportunities/?_x_tr_sl=en&_x_tr_tl=uk&_x_tr_hl=uk&_x_tr_pto=nui,sc
Yeats, W. B. Easter, 1916. The Collected Poems. W. B. Yeats. 1889–1939. 476 s. https://archive.org/details/WBYeats-CollectedPoems1889-1939/page/n19/mode/2up
Yates, W. B. (1990). Lyrics. Kyiv: Dnipro. [Yeats, W. B. Lyryka. Kyiv: Dnipro]
Baker, Michael. (2022). The Western Mathematic and the Ontological Turn: Ethnomathematics and Cosmotechnics for the Pluriverse. In: Indigenous Knowledge and Ethnomathematics. Eric Vandendriessche & Rik Pinxten (editors). Springer International.
Baker, Michael. (2016). Civilizational Analysis, European Modernity and Western Education: A Modern/colonial World System Perspective https://www.academia.edu/25409887
Rasmussen, Mikkel Bolt. (2014). The Self-Destruction of the Avant Garde. In: The Idea of the Avant Garde and What It Means Today. Marc James Léger (ed.). Manchester and New York: Manchester University Press, 2014.
Weiner, Melissa F. (2018). Decolonial sociology: W.E.B. Du Bois’ s foundational theoretical and methodological contributions. Sociology Compass. Р. 1–16. https://doi.org/10.1111/soc4.12601
Tally, Robert T. (2019). Monstrous Accumulation: Topographies of Fear in an Era of Globalization. In: CLCWeb: Comparative Literature and Culture. Purdue University Press, Volume 21. Issue 7. Article 2. https://doi.org/10.7771/1481-4374.3658
Rollo, Toby. (2017). DRAFT — Democratizing Critical Theory: Beyond the Metaphysics Voice and the Ontogenetic Turn. Political Science, University of British Columbia. Draft paper for presentation at the 2017 Annual Meeting of the Association of Political Theory. https://www.academia.edu/34191543/
Steger, Manfred B. (2003). Globalization: A Very Short Introduction. New York: Oxford University Press.
Smith, Terry. (2009). What Is Contemporary Art? Chicago: University of Chicago Press.
Baker, Michael. (2009). Situating Modern Western Education in the Modern/colonial World System. https://www.academia.edu/1518842
Jelinek, Alana. (2014). Introduction. Journal of Visual Art Practice. Special issue: Responses to This Is Not Art: Activism and Other Not Art. Vol. 13, No. 3. Р. 159–168. http://dx.doi.org/10.1080/14702029.2014.974395
Léger, Marc James. (2017) Good. In: Good Effort. Stavanger: Rogaland Kunstsenter, Norway. Р. 8–17.
Quinn, Ben. (2022) National Gallery renames Degas’ Russian Dancers as Ukrainian Dancers. The Guardian. 3 Apr 2022. https://www.theguardian.com/artanddesign/2022/apr/03/national-gallery-renames-degas-russian-dancers-as-ukrainian-dancers
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роти (див. The Effect of Open Access.
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.