«Сценарність» як основа формування драматичного жанру у Першому фортепіанному концерті К. С. Цепколенко
DOI:
https://doi.org/10.31500/2309-8813.18.2022.269739Ключові слова:
розробка сценарію, концерт-драма, індивідуальний проєктАнотація
Розглянуто новаторський метод композиторки Кармелли Цепколенко «Сценарна розробка музичного матеріалу», який є її ноу-хау і широко використовується при складанні творів різних жанрів. Пояснюючи дію сценарної розробки, композиторка говорить: «…сценарій існує тільки для композитора на момент творіння композиції. Це програма, яка дає поштовх уяві. І далі автор кодує в звуки і думки, і переживання, і відчуття космопланетарних тенденцій (такий собі вітер всесвіту), і прагнення суспільства, і відгомони власного генетичного коду, вираженого через блукаючий ген пам’яті, і багато іншого, що, врештірешт, становить композиторський контекст твору. Звичайно, він невідомий ні слухачеві, ні виконавцю. Сприймаючи або вивчаючи опус, представник публіки і музикант наповнюють його своїм змістом, розумінням, переживаннями, відчуттями [7, с. 218]. У статті покроково показано, як К. С. Цепколенко, дотримуючись принципів нових парадигм у сучасній естетиці, створює свій концерт-драму як індивідуальний проєкт — і за формою, і за структурою, і за особливостями взаємодії оркестрових груп і солістів. Театралізація здійснюється за рахунок надання інструментальним солістам та оркестровим групам індивідуально-особистісних якостей, що вступають у діалогічне спілкування з піаністом-солістом.
У статті представлені результати дослідження принципів театральності в симфонічній творчості композиторки, що знаходять вираз у драматургічній контрастності, монтажності композиції, мальовничості, «видимості» образів, відстороненості, картинності оповідання.
Посилання
Bulgakov M. A. Pismo Pravitelstvu SSSR. URL: https://lib.misto.kiev.ua/BULGAKOW/b_letter.dhtml (data obrascheniya: 27.08.2022).
Gasparov B. M. Iz nablyudeniy nad motivnoy strukturoy romana M. A. Bulgakova «Master i Margarita». URL: https://shakko.wordpress.com/2016/05/01 (data obrascheniya: 27.08.2022).
Gete J. V. Faust. Tragediya / Per. Z nim. M. Lukash. Ky`yiv: KETS, 2012. 399 s.
Zerkalov A. I. Etika Mihaila Bulgakova. M.: Tekst, 2004. 239 s.
Zavgorodnyaya G. F. Polifonicheskie osnovyi sovremennogo kompozitorskogo tvorchestva. Analiticheskie ocherki: monografiya. Odessa: Astroprint, 2012. 304 s.
Istoriya sozdaniya romana «Master i Margarita». URL: https://obrazovaka.ru/sochinenie/master-imargarita/istoriya-sozdaniya-romana.html (data obrascheniya: 27.08.2022)
Lunina A. Kompozitor v zerkale sovremennosti: v 2 t. K.: DUH I LITERA, 2015. T. 2. 472 s.
Perepely`cya M. Yu. Teatral`nist` u neteatral`ny`x muzy`chny`x zhanrax tvorchosti Karmelly` Cepkolenko : dy`s. … kand. my`stecztvoznavstva: 17.00.03. Ky`yiv, 2017. 276 s.
Tolstoy L. N. O Shekspire i o drame // L. N. Tolstoy. Sobr. soch.: v 22 t. M.: Hudozhestvennaya literatura, 1983. T. 15. S 258–314.
Tsodokov E. Berlioz. «Osuzhdenie Fausta» // Belcanto.ru: internet-portal. URL: https://www.belcanto.ru/faust-berlioz.html (data obrascheniya: 27.08.2022).
Bulgakov M. El Maestro y Margarita. Prólogo de Julio Travieso Serrano. México: Lectorum, 2004. 419 p.
Bulgakov M. El Maestro y Margarita. Prólogo de José María Guelbenzu. Madrid: Debate, 1990. 378 p.
Domínguez Michael Christopher. El Maestro y Margarita // Letras Libres. 2000. № 15. Р. 86–88, URL: https://www.letraslibres.com/mexico/el-maestro-y-margarita-mijail-bulgakov (last accessed: 27.08.2022).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роти (див. The Effect of Open Access.
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
