Міфопоетика Бориса Лятошинського 1910–1930-х років: вагнеріанський контекст
DOI:
https://doi.org/10.31500/2309-8813.18.2022.269741Ключові слова:
міфопоетика, Борис Лятошинський, опера «Щорс», опера «Золотий обруч», Ріхард ВагнерАнотація
Міфопоетика творчості Бориса Лятошинського — явище малодосліджене у сучасному музикознавстві. Між тим, «проєкції» міфу, його обриси (міфологічного сюжету, образу, мотиву тощо), вплетені у художній задум, відкривають нові горизонти розуміння авторських концептів, де міф постає своєрідним ключем до декодування глибин автокомунікації між автором — твором — його героєм. З огляду на модерність творчих задумів Лятошинського 1910–1930-х років, його мистецькі концепти абсорбували чи не всі векторні явища європейського музичного дискурсу першої половини ХХ століття, ставши засадничими для подальшого розвитку української музичної культури. Зрозуміти їх в усьому розмаїтті, складності та суперечливості неможливо без звернення до міфопоетики, що у контексті пошуків Лятошинського прочитується через віддзеркалення впливів інших європейських культур, пасіонарних особистостей, через реалізацію у творчих задумах міфа про героя — від символізму камерних творів 1920-х, втілення жертовності героя в оперних полотнах на кшталт античної епічної трагедії до героя симфонічних задумів з його дуальністю інтерпретації добра і зла. Підсумовуючи, наголосімо, що проєкції Вагнера у творчому доробку Бориса Лятошинського 1910–1930-х простежуємо через два основні шляхи. З одного боку, через міфопоетичний символізм задумів українського композитора з його калейдоскопічною дискретністю символівобразів-міфів, котра черпалася з творчості Скрябіна, послідовного вагнеріанця. Глибоко трагічне, як і у Вагнера, світовідчуття дзеркалилося відчуженою образністю концепцій у спробі позбутися травматичного досвіту першої світової та громадянської воєн. З іншого боку, для Лятошинського вагнерівський варіант міфа про героя став засадничим для компонування його не лише в оперних, а й симфонічних концепціях. Ця реконструкція міфа, її символічно-трагічний контекст, травматично відобразився на долі його Другої та Третьої симфоній, а в своєму генералізованому вигляді втілено саме в оперних задумах.
Посилання
Alekseeva, Anna. (2015) Vlyyanye ydey Rykharda Vahnera na stanovlenye synéstetycheskykh form yskusstva Aleksandra Skryabyna y Vasylyya Kandynskoho [The influence of Richard Wagner’s ideas on the establishment of synesthetic art forms of Alexander Scriabin and Wassily Kandinsky] In Problemy razvytyya zarubezhnoho yskusstva. Hermanyya — Rossyya. CH. II. Materyaly Mezhdunarodnoy nauchnoy konferentsyy, posvyashchennoy pamyaty Mykhayla Dobroklonskoho (24–26 aprelya 2012 h.). St. Petersburg: Institut imeni Illi Repina.
Alschwang, Arnold. (1940) Neskol’ko slov o Yulyane Skryabine [A few words about Yulian Scriabin] In Aleksandr Nykolaevych Skryabyn. 1915–1940 : sbornyk k 25-letyyu so dnya smerty. Moscow — Leningrad: Gosizdat Muzyka.
Wagner, Richard. Moya zhyzn’ [Elektronnyy resurs]. [My life]. URL: https://libcat.ru/knigi/dojkumentalnye-knigi/biografii-i-memuary/41158-rihard-vagner-moya-zhizn-tom (05.09.2022).
Kobzar, Olena. Ponyattya «mifopoetyka»: dynamika doslidzhen’ [The concept of «mythopoetics»: the dynamics of research] URL: http://dspace.puet.edu.ua//handle/123456789/1445 (last retrived September 5, 2022).
Kozarenko, Oleksandr. (2000) Fenomen ukrayins’koyi natsional’noyi muzychnoyi movy [The phenomenon of the Ukrainian national musical language] Lviv: Vydavnytstvo NTSh 6. Kopot, Iryna. Rikhard Vahner i pol’s’ka kul’tura: introspektyva proyektu [Richard Wagner and Polish culture: an introspective project] In Nash Vahner. Kyyivs’komu Vahnerivs’komu tovarystvu — 25» [nauk.-populyar. vydannya].
Levaya, Tamara. (1991) Russkaya muzyka nachala XX veka v khudozhestvennom kontekste épokhy. [Russian music of the early 20th century in the artistic context of the era] Moscow: Muzyka.
Letter of Borys Liatoshynsky to Lev Chetvertakov. (November 1, 1960) Borys Liatoshynsky memorial cabinet-museum in Kyiv. 2nd sheet.
Letter of Borys Liatoshynsky to Lev Chetvertakov. (October 27, 1961) Borys Liatoshynsky memorial cabinet-museum in Kyiv. 3d sheet.
Letter of Borys Liatoshynsky to Marharyta Tsarevich. (October 17, 1935) Borys Liatoshynsky memorial cabinet-museum in Kyiv. 3d sheet.
Letter of Borys Liatoshynsky to Marharyta Tsarevich. (October 2, 1935) Borys Liatoshynsky memorial cabinet-museum in Kyiv. 2 sheet.
Losev, Aleksei. (1971) Symvol y khudozhestvennoe tvorchestvo. [Symbol and artistic creativity.] Moscow: Izvestia SSSR.
Liatoshynsky, Borys. (1965–1967) Muzykant. Uchytel’. Druh [Musician. Teacher. Friend] In Reynhol’d Morytsevych Hlyér: Stat’y. Vospomynanyya. Materyaly. Moscow — Leningrad: Muzyka
Liatoshynsky, Borys. (2002) Epistolyarna spadshchyna: u 2 t [Epistolary heritage: in 2 volumes] Kyiv: Zadruga.
Liatoshynsky, Borys. (1938) Vidpovidal’ne i pochesne zavdannya [A responsible and honorable task] In «Shchors»: Muzyka opery kompozytora-ordenonostsya B. M. Liatoshyns’koho. Kyiv:
Malozemova, Aleksandra. (1987) Opernoe tvorchestvo B. N. Liatoshynskoho [Opera work of B. M. Liatoshynsky] Kyiv: Muzychna Ukraina.
Mykhailyuta, Alina. (2007) Myf y muzyka v fylosofskoy kul’ture pozdneho nemetskoho romantyzma: na prymere tvorchestva Rykharda Vahnera [Myth and music in the philosophical culture of late German romanticism: on the example of the work of Richard Wagner] In Avtoref. kand. fylosof. 24.00.01— teoryya y ystoryya kul’tury. Belgorod.
Nabytovych, Ihor. (2008) Universum sacrum’u v khudozhniy prozi (vid Modernizmu do Postmodernizmu) [The universe of sacrum in fiction (from Modernism to Postmodernism).] Drohobych; Lublin: Posvit
Steshenko-Kuftina, Valentyna. (2015) Dnevnyky yspolnytel’skoho samopoznanyya. Yz lychnoho arkhyva pyanystky. [Diaries of performing self-discovery. From the pianist’s personal archive] Kyiv.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роти (див. The Effect of Open Access.
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
