Трансформація архетипу у семіозисі музичної культури: від архетипового первообразу до концепту та метаконцепту

Автор(и)

  • Марина Северинова Національна музична академія України імені П. І. Чайковського, Україна https://orcid.org/0000-0002-2461-2453

DOI:

https://doi.org/10.31500/2309-8813.18.2022.273811

Ключові слова:

архетип, концепт, метаконцепт, композиторська творчість, музичний семіозис, фрейм

Анотація

Наукова проблема. У статті розглянуто музично-культурологічні аспекти феномена «архетип» та його трансформації від архетипового первообразу через художній образ до концепту та метаконцепту в музичній культурі. Незважаючи на актуальність цих феноменів у сучасному просторі культури ця проблематика й досі залишається малодослідженою, хоча й пов’язана з нагальними питаннями пошуку першооснов, першоджерел буття, виявлення універсальних патернів-моделей в композиторській творчості.

Мета — дослідити трансформацію архетипу в семіозисі музичної культури та виявити генеалогічну взаємозумовленість переходу архетипу в концепт та метаконцепт.

Методологія дослідження спирається на наукові культурологічні, психологічні, літературознавчі та музикознавчі розвідки, а також на системний підхід, порівняльний та логіко-аналітичний методи. Завдяки такій методології виявлено трансформацію архетипів, їх взаємозумовленість у музичній культурі.

Результати. Розглянуто поняття «архетип» та «концепт», з’ясовано їх спільні та відмінні риси, простежено трансформацію архетипів у концепти. У цьому контексті зазначено, що, потрапляючи до світу повсякденних уявлень, архетиповий первообраз наповнюється новим емоційним і інформаційним змістом, набуває особистісної, соціально-обумовленої специфіки і переходить до сфери концептів. Проаналізовано трактування поняття «концепту» як співбуття Ж. Дельозом і Ф. Гваттарі. Розглянуто концепт у контексті перспектив фреймової семантики в музиці.

Висновки. В результаті проведеного дослідження встановлено генеалогічний зв’язок між двома поняттями: «архетип» і «концепт». З’ясовано, що концепт не є образом, не кожний художній образ може стати концептом, оскільки концепт потенційно несе в собі інваріантний зміст у вигляді архетипу, який індивідуально-творчо реалізується в кожному конкретному випадку композиторської творчості. Визначено, що архетипи та концепти виконують функцію пам’яті (культурної, соціальної, національної), утворюють безперервність, цілісність буття, його ціннісно-значеннєвий стрижень. Доведено, що архетипи культурного позасвідомого є метаконцептами культури: і архетипи, і концепти утворюють певну «метамову культури» (Ю. Лотман), або ж «надмову». З’ясовано, що архетипові первообрази є за своєю суттю архетиповими семами, які переходять з колективного позасвідомого до підсвідомості сучасної людини, відбувається їх реактуалізація. Архетипові семи (одиниці універсального предметного коду — звук, тон, ритм, інтонація та ін.) формують образну сферу концепту. Визначено, що концепт у музичній творчості розширює смислові та емоційно-чуттєві можливості й значення архетипового первообразу; здійснює посередницьку функцію у трансляції соціокультурного досвіду; формує комунікативний простір культури. Зазначено важливу сутність концептів — формування потенційних смислів, які концепт містить не в самому тексті, а в контекстах, «на межі висловлювань».

Біографія автора

Марина Северинова, Національна музична академія України імені П. І. Чайковського

Доктор мистецтвознавства, доцент, професор кафедри теорії та історії культури

Посилання

Amrahova, A. A. Kognitivnyie aspektyi interpretatsii sovremennoy muzyiki (na primere tvorchestva azerbaydzhanskih kompozitorov): avtoref. dis. … dokt. Iskusstvovedeniya: 17.00.02. Moskva, 2005. 36 s. URL: http://www.dissercat.com/content/kognitivnye-aspekty-interpretatsii-sovremennoi-muzyki-na-primeretvorchestva-azerbaidzhanski (last accessed: 13.12.2022).

Amrahova, A. Perspektivyi freymovoy semantiki v muzyikoznanii. Muzyika kak forma intellektualnoy deyatelnosti / red.-sost. M. G. Aranovskiy. Moskva, 2007. S. 157–171.

Aranovskiy, M. G. Muzyika i myishlenie // Muzyika kak forma intellektualnoy deyatelnosti / red.-sost. M. G. Aranovskiy. Moskva, 2007. S. 10 43.

Askoldov-Аlekseev, S. A. Kontsept i slovo. Russkaya slovesnost: ot teorii slovesnosti k strukture teksta: Antologiya. Moskva, 1997. S. 267–279.

Bolshakova, A. Yu. Teoriya arhetipa i kontseptologiya. Kulturologicheskiy zhurnal. 2012. № 1 (7). URL: http://www.cr-journal.ru/rus/journals/109.html&j_id=9 (last accessed: 15.12.2021).

Cassirer, E. (1995). Lektsii po filosofii i kulture. Kulturologiya. XX vek: Antologiya / glavnyiy red. i sost. serii S. Ya. Levit. Moskva, 1995. S. 104–162.

Deleuze, J., Guattari, F. (2009). Chto takoe filosofiya? Moskva: Akademicheskiy Proekt, 2009. 261 s.

Marik V. B. Yavy`shha koncepta i konceptosfery` v muzy`chnomu my`stecztvi: do problemy` vichnogo obrazu: dy`s. … kand. my`stecztvoznavstva: 17.00.03. Odesa, 2008. 305 s.

Marik V. B. Yavy`shhe konceptu v nacional`nomu xudozhn`omu my`slenni. Naukovy`j visny`k NMAU imeni P. I. Chajkovs`kogo. 2010. Vy`p. 85. S. 63–80.

Neretina, S. (2000). Tropyi i kontseptyi: monografiya. URL: http://http://krotov.info/libr_min/14_n/er/etina_00.html (last accessed: 28.01.2022).

Noveyshiy filosofskiy slovar /sost. A. A. Gritsanov. Minsk: Izdatelstvo V. M. Skakun, 1998. 896 s.

Samoylenko, A. I. Muzyikovedenie i metodologiya gumanitarnogo znaniya. Problema dialoga: monografiya. Odessa: Astroprint, 2002. 244 s.

Shelestyuk, E. V. (2003). Predstavlennost simvola v strukture ponyatiya. Mentalitat und Mentales. 2003. Ss. 32–45.

Svidzy`ns`ky`j, A. V. Nacional`na ideya yak koncept kul`tury`. Fundamental`ni oriyenty`ry` nauky` (FON). Ky`yiv, 2005. S. 8–23.

Svidzy`ns`ky`j, A. V. Sy`nerg`ety`chna koncepciya kul`tury`. Lutsk: Vezha, 2008. 696 s.

Stepanov Yu. S. Konstantyi: Slovar russkoy kulturyi. Moskva: Akademicheskiy Proekt, 2004. 992 s.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-11-29

Як цитувати

Северинова, М. (2022). Трансформація архетипу у семіозисі музичної культури: від архетипового первообразу до концепту та метаконцепту. Збірник наукових праць СУЧАСНЕ МИСТЕЦТВО, (18), 295–304. https://doi.org/10.31500/2309-8813.18.2022.273811

Номер

Розділ

МУЗИЧНА КУЛЬТУРА: СУЧАСНИЙ ВИМІР