Райхспалата культури: ідеологія, структура та взаємодія з митцем у Третьому Райху

Анотація

У пропонованій статті зроблена спроба проаналізувати діяльність однієї з ключових управлінських структур Третього Райху — так званої Райхспалати культури. Основна увага зосереджена на таких аспектах, як ідеологічний вплив культури та формування через культуру єдиного консолідованого «духу нації». Відзначається, що підґрунтям для нацистських ідеологів слугувала філософська традиція осмислення цінностей і значення німецької культури, яка підтримувала уявлення про унікальність «національного культурного духу». У статті розглядаються організаційні механізми контролю за культурними процесами у Третьому Райху. Проаналізовано, як складний бюрократичний апарат, що об’єднував сім палат, контролював буквально всі сфери культури — від книговидавництва до кінематографу, від аматорських колективів до професійних театрів та концертних залів.

Одним із способів культурної консолідації для Райхспалати культури стала взаємодія з митцями: вони мали в обов’язковому порядку увійти до Райхспалати культури, за виключенням митців єврейського походження, в іншому ж випадку вони не могли займатися своєю професійною діяльністю. На прикладі творчої долі окремих митців означено різні шляхи взаємодії митців із тоталітарним режимом — від співпраці до культурного спротиву та творчості в екзилі. У висновках зазначається стратегічний характер діяльності Райхспалати культури, її орієнтованість на урізноманітнення форм впровадження певних ідей через розгалужену бюрократичну систему, що була сформована для трансляції державної ідеології.