Жанрово-стильові атрибуції фортепіанної творчості Івана Карабиця
DOI:
https://doi.org/10.31500/2309-8813.19.2023.294903Ключові слова:
творчість Івана Карабиця, прелюдія, соната, токата, цілісність задуму, жанрово-стильовий дискурсАнотація
Фортепіанна творчість українського композитора Івана Карабиця (1945– 2002) розвивалася в руслі потужних авангардних тенденцій другої половини ХХ століття. У стилістиці його фортепіанних опусів 1960–1970-х років простежуємо впливи різних стильових дискурсів ХХ століття. Ця стильова універсальність є, з одного боку, загальним віддзеркаленням культурно-мистецьких новацій повоєнного часу, а, з іншого, проявом тенденцій руху шістдесятництва, зокрема, «Київського авангарду», діяльність котрого формувалася згідно з новаторськими тогочасними композиторськими техніками як відображення авангардних інтенцій часу. Мета статті — дослідження жанрово-стильових атрибуцій фортепіанної творчості Івана Карабиця. Серед завдань – аналіз стилю композитора на прикладі його фортепіанних творів 1960–1970-х років: Сонати для фортепіано (1964), диптиху «Прелюдія і токата» (1965–1966), а також 24 прелюдій для фортепіано (1976), інтонаційного, тематичного, жанрово-стилістичного наповнення цих опусів. У статті порушено питання впливу постаті Бориса Лятошинського на фортепіанні концепції І. Карабиця як на рівні симфонізму фортепіанного задуму, що спочатку було апробовано саме в полі інструментальних композицій, так і на рівні алюзій до творчості самого Лятошинського 1920-х у жанрі сонати та прелюдії. З іншого боку, на прикладі проаналізованих фортепіанних творів простежуються авангардні принципи побудови сонорної музичної композиції (атональність, зменшені та збільшені інтервали, септакорди, кластери тощо). Вершинними у фортепіанних пошуках композитора є 24 прелюдії. Їхня музична мова є оригінальною, сповненою новаторських стилістичних тенденцій. Важливими в усвідомленні задуму композитора є поліфонічний спосіб розгортання, використання принципу циклічності, виражальних аспектів токатності, алюзій до знакових стилів та композиторських імені і особлива увага до барокового типу прелюдіювання. Окремим питанням є образно-значеннєвий контекст задуму, який формується у поєднанні з імпровізаційністю і театралізацією образів. Симфонічне узагальнення формує ліричну, звукозображальну, трагедійну, об’єднувальну образні лінії, а їх взаємодія спрямована на створення цілісного задуму.
Посилання
Berehova, O. (2015). Osoblyvosti kompozytorskoho styliu Ivana Karabytsia v konteksti ukrainskoi kultury [Features of Ivan Karabits’s Compositional Style in the Context of Ukrainian Culture]. Journal of Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine, 2, 46–61. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/Chasopys_2015_2_7 [in Ukrainian].
Bondarenko, E. (2015). “Prelyudiya i Tokkata” dlya fortepiano I. Karabytsia: dialog s tradiciyami zhanra [Prelude and Toccata for Piano by I. Karabyts: A Dialogue with the Traditions of the Genre]. Muzykalnyj almanah, 4(21), 56–62 [in Russian].
Vydatnyi kompozytor suchasnosti (n.d.). [Outstanding Composer of Our Time]. Composer Ivan Karabits: website. Retrieved from http://www.karabits.com/biography/ [in Ukrainian].
Zaderatsky, V. (2003). Zametki o stile i poetike instrumentalnyh sochinenij Ivana Karabytsia [Notes on the Style and Poetics of Ivan Karabyts’ Instrumental Compositions]. Scientific Herald of Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine, 31, 44–59 [in Russian].
Klyn, V. (1980). Ukrainska radianska fortepianna muzyka (1917–1977) [Ukrainian Soviet Piano Music, 1917–1977]. Kyiv: Naukova dumka [in Ukrainian].
Miroshnychenko, S. (2003). Tsyklichnist fortepiannykh preliudii Ivana Karabytsia [Cyclicity of Piano Preludes by Ivan Karabyts]. Scientific Herald of Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine, 31, 136–149 [in Ukrainian].
Savchuk, I. (2003). Ekzystentsialna hra u teksti 24-kh preliudii dlia fortepiano Ivana Karabytsia [Existential Playing in the Text of 24 Preludes for Piano by Ivan Karabyts]. Scientific Herald of Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine, 31, 125–135 [in Ukrainian].
Kharchenko, Y. (2011). Intertekstualnist v ukrainskii muzytsi dvadtsiatoho stolittia: intonatsiia, zhanr, styl [Intertextuality in Twentieth-Century Ukrainian Music: Intonation, Genre, Style]. Doctoral Dissertation: Abstract. Rylsky Institute of Art History, Folklore and Ethnology, Kyiv [in Ukrainian].
Yahodzynska, I. (2003). K voprosu obraznoho stroia tsykla 24-kh preliudiy Ivana Karabytsa [On the Question of the Figurative Structure of the Cycle of 24 Preludes by Ivan Karabyts]. Scientific Herald of Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine, 31, 149–156 [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роти (див. The Effect of Open Access.
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
