Художній компонент відеореклами у формуванні прагматичних запитів споживача (на прикладі французького проєкту «Ніч рекламожерів»)
DOI:
https://doi.org/10.31500/2309-8813.19.2023.294904Ключові слова:
реклама, відеореклама, відеоспот, художній образ, «Ніч рекламожерів», Жан Марі Бурсико, маніпулятивність, художня цілісністьАнотація
У статті досліджено сучасну відеорекламу як важливий компонент соціокультурного простору та поле новацій, пов’язаних з пошуками рекламовиробників у просторі художньої виражальності, спрямованими на цілісність рекламного повідомлення поряд з маніпулятивною сутністю цих практик. В образному символізмі художньої творчості, який абсорбувала сучасна реклама, перемодульовуються харизматичні персонажі, сюжети та форми мистецької виразності. Хоча кінцева мета художнього твору й рекламного продукту відрізняється — художня творчість спрямована на формування світоглядних запитів особистості, тоді як реклама націлена на стимулювання позитивного ставлення до продукту та формування необхідної споживчої поведінки — вони часто ґрунтуються на схожих художніх принципах. Природа художнього задуму не є маніпулятивною, лише у рекламному просторі вона може трансформуватися у маніпуляцію, спрямовану на досягнення бажаного результату — відповідності між вибором споживача та очікуваннями рекламодавця. Відеореклама є особливо показовою в цьому контексті, оскільки вона поєднує різні художні жанри: відеоряд, музику та сюжетність, утворюючи синтетичний простір сучасних художніх практик з комбінованою метою.
У контексті формування художнього дискурсу реклами та її сприйняття як цілісного задуму важливим є французький проєкт «Ніч рекламожерів», який ініціював Жан Марі Бурсико. Цей проєкт, започаткований 1981 року, спеціалізується на збереженні та популяризації рекламних роликів. Основна ідея «Ночі рекламожерів» полягає в безперервній демонстрації рекламного відеоконтенту, скомпонованого за часовими періодами, географічними регіонами та художньо-видовими проявами. Дослідницький аспект є ключовим у діяльності платформи: у співпраці з провідними університетами проводяться наукові дослідження, спрямовані на вивчення принципів створення реклами, її впливу та розвитку як самодостатнього мистецького феномена, який стає важливою складовою художнього дискурсу свого часу.
Художній компонент реклами відіграє ключову роль у структурі показів у межах проєкту «Ніч рекламожерів». Контент відеореклами організований за жанрово-видовими категоріями, такими як сюжетно-ігрова; епічна, базована на використанні елементів міфопоетики (архетипи, епічні герої, символізм і драматичні конфлікти); ребусно-конструктивістська, побудована на експериментах з відеографікою; естетично-художня з увагою до деталей, ліній, кольорів тощо; полістилістична, що поєднує різні стильові нашарування, спрямовані на пізнаваність і самої реклами, і рекламованого продукту; футуристична, де велику роль відіграють передові технології, сучасні ефекти та гіперреалістична графіка, науково-фантастичні образи; мультиплікаційна, де завдяки кольору, конфігуративним видозмінам малюнку, візуальним ефектам формується цілісність рекламного задуму.
Аналіз жанрово-видових компонентів підтверджує, що реклама активно абсорбує художній досвід. Саме цей аспект дозволяє говорити про рекламу як художній феномен сучасності, де сам контент художньої реклами (на чому наголошують організатори «Ночі рекламожерів») є прикладом високої мистецької цінності. Художня реклама, окрім свого безпосереднього призначення, впливає на розвиток художнього досвіду реципієнта, його включеність в культурно-мистецьке поле. «Ніч рекламожерів» є крос-культурною подією, яка об’єднує професіоналів і шанувальників реклами для демонстрації творчих рішень, обміну ідеями та вивчення нових тенденцій. Ця багатовекторна платформа формує сучасний простір реклами, де її художній аспект стає ключовим елементом розвитку та впливу на споживача.
Посилання
Barna, N. (2016). Estetychna evoliutsiia proektnoi diialnosti v konteksti khudozhnoi kultury XX–XXI stolit [Aesthetic Evolution of Design Activity in the Context of Artistic Culture of the XX–XXI Centuries]. Thesis abstract of the Doctor of Philosophy. National Pedagogical Dragomanov University, Kyiv [in Ukrainian].
Baudrillard, J. (2004). Symuliakry i symuliatsiia [Simulacra and Simulation]. Trans. By V. Khovkhun. Kyiv: Vydavnytstvo Solomii Pavlychko Osnovy [in Ukrainian].
Karpenko, M. (2015). Sut poniattia “manipuliatsiia”, yii kharakterystyka ta metody neitralizatsii [The Essence of the Concept of “Manipulation”, Its Characteristics and Methods of Neutralization]. Zasoby navchalnoi ta naukovo-doslidnoi roboty, 45, 26–34 [in Ukrainian].
Mcluhan, H. M. (2024). Halaktyka Hutenberha: stanovlennia liudyny drukovanoi knyhy [The Gutenberg Galaxy: The Making of Typographic Man]. Trans. by A. Halushko & V. Samoilenko. Kyiv: Laboratoria [in Ukrainian].
Matviichuk, B. (2017). Kulturotvorchyi potentsial reklamy: estetychni vymiry [The Cultural Potential of Advertising: Aesthetic Dimensions]. PhD Thesis in Cultural Studies. National Academy of Managerial Staff of Culture and Arts, Kyiv [in Ukrainian].
Matviichuk, B. (2012). Reklama v konteksti personifikovanoho pidkhodu [Advertising in the Context of a Personalized Approach]. Bulletin of Mariupol State University. Series: Philosophy, culture studies, sociology, 3, 72–77 [in Ukrainian].
Olenina, E. (1998). Reklama kak javlenie hudozhestvennoj kultury [Advertising as a Phenomenon of Artistic Culture]. PhD Thesis in Art Studies. Kharkiv Zhukovsky Aviation Institute, Department of Philosophy. Kharkiv [in Russian].
Olenina, O. (2010). Transformatsii mystetstva v komunikatyvnii kulturi sotsiumu [Transformations of Art in the Communicative Culture of Society]. Kharkiv [in Ukrainian].
Prymak, T. (2005). Reklamnyi kreatyv [Advertising Creativity]. Kyiv, Kyiv Vadym Hetman National Economic University [in Ukrainian].
Psihologija vosprijatija reklamy (2016, March 11). [Psychology of Advertising Perception]. Biz.kr.ua: Catalog of Enterprises (Kropyvnytskyi). Retrieved from https://www.biz.kr.ua/articles/-commercials.html [in Russian].
Riabokuchma, T. & Horbachenko, A. (2022). Spetsyfika verbalno-vizualnoi yednosti reklamnoho tekstu (na materiali anhlomovnykh ta nimetskomovnykh reklamnykh tekstiv) [Peculiarities of Verbal and Visual Unity of an Advertising Text (Based on English and German Advertising Texts)]. International Humanitarian University Herald. Philology, 57, 67–70. DOI: 10.32841/2409-1154.2022.57.17 [in Ukrainian].
Sapenko, R. (2005). Iskusstvo reklamy v sovremennoj kulture [The Art of Advertising in Contemporary Culture]. Kyiv: International Charitable Foundation of the Volodymyr Horowitz Competition [in Russian].
Benjamin, W. (1982). Der Autor als Produzent [The Author as Producer]. Gesammelte Schriften. Bd. II–2 (S. 683–701). Frankfurt am Main: Suhrkamp Verlag [in German].
Benjamin, W. (2002). Theater und Rundfunk [Theater and Radio]. Medienästhetische Schriften (S. 396–399). Frankfurt am Main: Suhrkamp Verlag [in German].
Baudrillard, J. (1968). Le Système des objets [The System of Objects]. Paris: Gallimard [in French].
Giraud, J. B. (2023, December 6). Jean-Marie Boursicot: “La Nuit des Publivores, c’est ma passion.” [Jean-Marie Boursicot: “The Night of the Ad Eaters Is My Passion.”]. Sud Radio. Retrieved from https://www.sudradio.fr/medias/jean-marie-boursicot-nuit-publivorescinematheque-numerisation [in French].
Muller, G. (2018, March 19). Jean Marie Boursicot présente “la nuit des Publivores” [Jean Marie Boursicot Presents The Night of the Ad Eaters]. Smartrezo. Retrieved from https://www.smartrezo.com/n31-france/tv-interview-jean-marie-boursicot-presente-la-nuit-despubliv.html?vod=15400 [in French].
The Night of the Ad Eaters. (2023). Retrieved from https://adeater.com/
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роти (див. The Effect of Open Access.
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.