Актуальний дискурс «нового біографізму» в сучасном у кіномистецтві
DOI:
https://doi.org/10.31500/2309-8813.19.2023.294905Ключові слова:
байопік, дискурс, «нова щирість», гламур, лабораторія, парадокс, римейкАнотація
Стаття присвячена актуальним проблемам біографічного жанру. Цей жанр виник на самому початку існування кінематографу та розвинувся у 1920-х роках. Однак справді класичні зразки його були створені в Англії у середині 1930-х років Александром Кордою (зокрема, «Рембрандт»). Невздовзі його з різним успіхом починають використовувати тоталітарні режими Радянського Союзу, Італії та Німеччини. Ми можемо спостерігати парадоксальний розквіт цього жанру в 1950-ті роки, коли він зазнає остаточної академізації та кодифікації, але втрачає зв’язок з достеменним життям (попри окремі успіхи, наприклад фільму «Тарас Шевченко» Ігоря Савченка). Наступні роки демонструють розмаїття індивідуальних варіантів як у творчості митців «поетичного кіно» («Сон» Володимира Денисенка), так і митців пізнього модернізму («Пекло Данте» Кена Рассела, «Портрет Рембрандта» Йоса Стеллінга). Вперше героями художніх фільмів стають художники наївного спрямування (Піросмані, Чонтварі). Та по-справжньому жанр міняється вже на рубежі століть. Він звертає увагу на митців-інвалідів, маргіналів, представників національних та сексуальних меншин. Характерний приклад — Фрида Калло, героїня як мінімум трьох фільмів. Нарешті в українському кінематографі з’являється образ жінки-художниці — дисидентки (Алла Горська в «Забороненому» Романа Бровка) чи простої селянки (Катерина Білокур у «Буйній» Віктора Василенка). І навіть у царині класики найпопулярнішими лишаються персонажі з жертовною долею: Ван Гог, Модільяні, Гоя, знову Рембрандт. У нас, звичайно, Тарас Шевченко.
Посилання
Briukhovetska, L. (1999). Leonid Osyka. Kyiv: Akademiia [in Ukrainian].
Zubavina, I. (2006). Ekranna kultura: zasoby modeliuvannia khudozhnoi realnosti (chas i prostir u kinematohrafi) [Screen Culture: Means of Modeling Artistic Reality (Time and Space in Cinema)]. Kyiv: Intertekhnolohiia [in Ukrainian].
Rylskyi, M. (1986). Obraz poeta-revoliutsionera [The Image of a Revolutionary Poet]. In Rylskyi, M. Zibrannia tvoriv u dvadtsiaty tomakh. Vol. 15: Mystetstvoznavchi statti. Kyiv: Naukova dumka [in Ukrainian].
Sydor-Hibelynda, O. (2003). Andy, Jackson, Paul, Jean-Paul. The Gallery, 3 [in Ukrainian].
Sydor-Hibelynda, O. (2004). Portret khudozhnyka v starosti [Portrait of the Artist in Old Age]. KINO-KOLO, 24, 96 [in Ukrainian].
Sydor-Hibelynda, O. (2003). Pollock. KINO-KOLO, 20, 176–177 [in Ukrainian].
Skurativskyi, V. (1997). Ekranni mystetstva v sotsiokulturnykh protsesakh XX st.: Heneza. Struktura. Funktsiia [Screen Arts in the Socio-Cultural Processes of the Twentieth Century: Genesis. Structure. Function]. Vol. 1. Kyiv: Kyivskyi molodizhnyi tsentr “Poeziia” [in Ukrainian].
Trymbach, S. (2007). Oleksandr Dovzhenko: Zahybel bohiv. Identyfikatsiia avtora v natsionalnomu chaso-prostori [Oleksandr Dovzhenko: The Death of the Gods. Identification of the Author in the National Time and Space]. Vinnytsia: Hlobus-Pres [in Ukrainian].
Сusten, G. F. (1992). Bio/pics: How Hollywood Constructed Public History. New Brunswick: Rutgers University Press.
Bardèche, M. & Brasillach, R. (1964). Histoire du Cinema [History of Cinema]. Vol. I: Le Cinema Muet. Paris: Les sept couleur [in French].
Sadoul, G. (1949). Histoire du cinema mondial, des origines a nos jours [History of World Cinema, From Its Origins to the Present Day]. Paris: Flammarion [in French].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роти (див. The Effect of Open Access.
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
