Інтонаційно-символічні коди війни в камерно-вокальних творах сучасних українських композиторок
DOI:
https://doi.org/10.31500/2309-8813.20.2024.318962Ключові слова:
камерно-вокальна творчість, сучасна камерно-вокальна музика, символ, символічне мистецтво, трансформація художніх принципів символізму, словесно-поетична символіка, стильові напрямки, музичні символи, музика, музична мова, «індивідуальний проєкт», композиційна техніка, композитори, камерна музика, художня ідея, емоційний підтекст, нотний текст, емоційно-образна партитура, кантатаАнотація
У статті розкриваються трансформаційні процеси художніх принципів символізму у музичних творах сучасних українських композиторок, створених під впливом воєнних подій на вірші українських поетес. Їхні камерно-вокальні твори стали продовженням ініціативи композиторки К. Цепколенко, що з початком війни обрала власну авторську так звану воєнну стратегію, аби боротися з ворогом «своєю зброєю», тобто художніми творами. Розглянуті у пропонованій статі твори є різноманітними за формою, змістом і способом подачі матеріалу. Їхня незвична структура скеровує дослідника-музикознавця і музиканта-виконавця на шлях пошуку смислів, закладених у поетичній символіці, на шлях відтворення емоційно-почуттєвої програми, закладеної композиторками. Музика сприяє появі естетичних переживань, які визивають почуття катарсису через душевне потрясіння, зумовлене символами війни, що закодовані у творах. Практика показує, що сучасний слухач готовий до сприйняття підкресленої символізації поетичних текстів і готовий до таких зрушень у свідомості при сприйнятті камерно-вокальної музики.
Твори композиторок є їхнім відгуком на сучасну жорстоку реальність і результатом пошуку звукової мови, адекватної тим змінам, які відбуваються в соціумі під впливом війни. У руслі цього змінюються не тільки емоційні компоненти замислу, а й переосмислюються формотворчі складові, як-от тяжіння до індивідуального проєкту, нетрадиційне використання інструментів, використання незвичайні звукової палітри тощо.
Вибудовуючи свої твори в драматичному ключі, композиторки використовують символи як елементи формотворчих структур, з яких виростають багатошарові пласти художнього замислу. Синтез вокалу і камерних інструментів обумовлює розмаїття художніх рішень і дає поштовх до широкого експерименту, стрижнем якої став символ в усій його багатозначності.
Посилання
Dmytrenko-Despotashvili, Yu. (2022, October 31). «Chornyi budynok, z chornymy viknamy...» [“A Black House With Black Windows...”]. Proba pera. Retrieved from https://probapera.org/publication/13/59074/chornyjbudynok-z-chornymy-viknamy.html [in Ukrainian].
Horelik, L. (2006). Vokalnyi tsykl u zhanrovo-vydovii spetsyfitsi kamernoho spivu [The Vocal Cycle in the Genre-Specific Specificity of Chamber Singing] [Ph.D. dissertation, A. V. Nezhdanov Odesa National Music Academy] [in Ukrainian].
Hryhorieva, O. (2021). Vokalnyi tsykl u tvorchosti D. L. Klebanova: aspekty interpretatsii zhanru [The Vocal Cycle in the Works of D. L. Klebanov: Aspects of Genre Interpretation] [Ph. D. dissertation, I. P. Kotlyarevsky Kharkiv National University of Arts] [in Ukrainian].
Kalinina, A. (2022). Pryntsypy spivvidnoshennia slova ta muzyky u vokalnykh tsyklakh kompozytoriv druhoi polovyny ХХ stolittia [The Principles of Correlation between Word and Music in the Vocal Cycles of Composers of the Second Half of the Twentieth Century]. [Ph. D. dissertation, I. P. Kotlyarevsky Kharkiv National University of Arts] [in Ukrainian].
Kiva, I. (2019, August 22). «Takyi jazz…» [”Such Jazz...”]. Maidan. Retrieved from http://maydan.drohobych.net/?p=70921 [in Ukrainian].
Kiva, I. (2020, January 5). «Kokhannia tse zelena kachka z brudnoi vodoimy shcho krychyt mizh lopatkamy…» [“Love Is a Green Duck From a Dirty Pond That Screams Between Its Shoulder Blades...”]. Maidan. Retrieved from http://maydan.drohobych.net/?p=75057 [in Ukrainian].
Kiva, I. (2020, October 10). «Ia — ternia» [“I am a thorn”]. Soloneba. Retrieved from http://soloneba.com/iyakiva/ [in Ukrainian].
Komenda, O. (2006). Kamerna kantata v ukrainskii muzytsi 2-yi pol. XX st. Osnovni napriamky i tendentsii rozvytku zhanru [Chamber Cantata in Ukrainian Music of the 2nd half of the Twentieth Century: Main Directions and Trends of the Genre Development]. Problemy pedahohichnykh tekhnolohii, 1(31), 22–26 [in Ukrainian].
Kostenko, L. I zhakh, i krov, i smert, i vidchai [And horror, and blood, and death, and despair]. Ukrlib. Retrieved from https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=21805 [in Ukrainian].
Kozytska, M. (2021). Do pytannia pro sutnist kamerno-ansamblevoho muzykuvannia [On the Essence of Chamber and Ensemble Music]. Aktualni pytannia humanitarnykh nauk, 36(2), 4–9 [in Ukrainian].
Kravchenko, A. (2016). Fenomen mizhzhanrovoi dialohichnosti v kamerno-instrumentalnii tvorchosti ukrainskykh kompozytoriv: kinets XX — pochatok XXI stolittia [The Phenomenon of Intergenre Dialogicity in the Chamber-Instrumental Works of Ukrainian Composers: Late Twentieth — Early Twenty-First Century]. Visnyk Natsionalnoi akademii kerivnykh kadriv kultury i mystetstv, 4, 90–94 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роти (див. The Effect of Open Access.
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.