Тарас Шевченко у текстах «Образотворчого мистецтва» та радянській політиці пам’яті 1930-х
DOI:
https://doi.org/10.31500/2309-8813.20.2024.319101Ключові слова:
мистецька критика, Шевченко, публіцистика, політика пам’ятіАнотація
Стаття присвячена аналізу інтерпретації творчості Тараса Шевченка у текстах журналу «Образотворче мистецтво» в контексті радянської політики пам’яті 1930-х років. У цей період радянська влада активно використовувала постать Шевченка для створення нових ідеологічно прийнятних наративів, що мали відповідати принципам соціалістичного реалізму. Через публікації у мистецтвознавчих виданнях, таких як «Образотворче мистецтво», образ Шевченка зазнав значної ідеологічної трансформації. Поет і художник був репрезентований передусім як революціонер та захисник інтересів робітничого класу, що відповідало радянському тлумаченню його творчості.
У статті аналізується процес використання владою публіцистики для конструювання політики пам’яті з акцентуванням відповідності Шевченка радянським ідеалам та одночасно з пригніченням або перетворенням національної складової його спадщини. На основі аналізу мистецьких публікацій 1930-х років автор показує, як радянська влада створювала контрольований канон національних героїв, формуючи офіційну історичну пам’ять, що узгоджувалася з ідеологічними завданнями тоталітарного режиму. Стаття є внеском у розуміння механізмів радянської політики пам’яті та ролі публіцистики у формуванні культурного простору України в добу сталінізму.
Посилання
*** (1918, August 2). Spisok lits, koim predlozheno postavit monumentyi v g. Moskve i drugih gorodah RSFSR, predstavlennyiy v SNK Otdelom izobrazitelnyih iskusstv Narodnogo Komissariata po prosvescheniyu [List of Persons to Whom it is Proposed to Erect Monuments in Moscow and Other Cities of the RSFSR, Submitted to the CPC by the Fine Arts Department of the People’s Commissariat for Education]. Izvestiya VTsIK, № 163(427) [in Russian].
*** (1935, March 23). Segodnya v Harkove otkryitie pamyatnika Shevchenko [Today in Kharkiv Opening of Shevchenko Monument]. Pravda [in Russian].
*** (1939, March 6). Visti [«The News»] (pp.1–3) [in Ukrainian].
*** (1975). Shevchenkoznavstvo. Pidsumky i problemy (p. 176). Kyiv: Naukova dumka [in Ukrainian].
Ahuf, M. (1937). T. H. Shevchenko — khudozhnyk [Taras Shevchenko — artist]. Maliarstvo i skulptura, 3, 1–14 [in Ukrainian].
Alvart, Ye. (2013). «Postkolonialnyi syndrom» i Taras Shevchenko yak mistse pamiati [“Postcolonial Syndrome” and Taras Shevchenko as a Place of Memory]. Skhid/Zakhid, 16–17, 223–231 [in Ukrainian].
Assman, Ya. (2004). Kulturnaya pamyat: Pismo, pamyat o proshlom i politicheskaya identichnost v vyisokih kulturah drevnosti [Cultural Memory: Writing, Past Memory, and Political Identity in the High Cultures of Antiquity]. Moskva: Yazyiki slavyanskoy kulturyi (pp. 111–138) [in Russian].
Bielousov, C. (Ed.). (1940). Istoriia Ukrainy: Korotkyi kurs [History of Ukraine: A Short Course]. Kyiv: Vyd-vo AN URSR (pp. 388–394) [in Ukrainian].
Boliasnyi, I. (1940). «Zhyvopysnaia Ukrayna» T. H. Shevchenka [“Picturesque Ukraine” by Taras Shevchenko]. Shevchenkovi: Almanakh. Odesa: Vydavnytstvo odeskoi oblasnoi filii spilky radianskykh pysmennykiv Ukrainy [in Ukrainian].
Burachek, M. (1939). Velykyi narodnyi khudozhnyk [Great Folk Artist]. Kharkiv: Mystetstvo [in Ukrainian].
Halbvaks, M. (2005). Kollektivnaya i istoricheskaya pamyat [Collective and Historical Memory]. Neprikosnovennyiy zapas, 2–3(40–41) [in Russian].
Hrynevych, V. (2005). Velykyi ukrainskyi narod — «molodshyi brat velykoho rosiiskoho narodu» [The Great Ukrainian People are “the Younger Brother of the Great Russian People”]. Suchasnist, 6, 61–84 [in Ukrainian].
Kryvolapov, M. (2006). Pro mystetstvo i khudozhniu krytyku Ukrainy XX stolittia [On the Art and Art Criticism of Twentieth-Century Ukraine]. Kyiv: Vydavnychyi dim A+C [in Ukrainian].
Nora, P. (1989). Between Memory and History: Les Lieux de Mémoire. Representations, 26, 7–24. DOI:10.2307/2928520 [in English].
Nora, P. (2005). Vsemirnoe torzhestvo pamyati [World Solemnity of Remembrance]. Neprikosnovennyiy zapas, 2–3, 40–41 [in Russian].
Odarchenko, P. (1991). Taras Shevchenko v radianskii literaturnii krytyts–1960)]. Svity Tarasa Shevchenka. Niu-York; Paryzh; Sidnei; Toronto; Lviv: [b. v.] (pp. 410–445) [in Ukrainian].
Pavlovskyi, V. (1966). Shevchenko v pamiatnykakh. 1861–1964 [Shevchenko in monuments]. Niu-York: Druk «Svobody» [in Ukrainian].
Pavlychko, S. (1991). Modeli shevchenkoznavstva v radianskii ta neradianskii nautsi [Models of Shevchenko Studies in Soviet and Non-Soviet Scholarship]. Svity Tarasa Shevchenka. Niu-York; Paryzh; Sidnei; Toronto; Lviv: [b. v.] (pp. 335–342) [in Ukrainian].
Radionov, H. (1939). Velykyi narodnyi khudozhnyk [Great Folk Artist]. Obrazotvorche mystetstvo, 3, 2–14 [in Ukrainian].
Savytska, L. (2001). Khudozhnia krytyka v Ukraini. Druha polovyna ХІХ — pochatok ХХ st. [Art Criticism in Ukraine. The Second Half of the Nineteenth and Early Twentieth Centuries]. Kyiv: TOV «Kadry» [in Ukrainian].
Shabliovskyi, Ye. (1932). Proletarska revoliutsiia i Shevchenko [The Proletarian Revolution and Shevchenko]. Kyiv; Kharkiv: Literatura i mystetstvo [in Ukrainian].
Skvortsov, A. (1941). Hudozhnik Taras Shevchenko [Artist Taras Shevchenko]. Moskva; Leningrad: Iskusstvo [in Russian].
Tepliakova, A. (Ed.). (1956). Ystoryia ukraynskoho yskusstva. Grafika (na pravakh rukopysy). [History of Ukrainian Art. Graphics (on the rights of the manuscript)]. Kyev: Hosstroiyzdat [in Russian].
Tsentralnyi derzhavnyi muzei imeni Tarasa Hryhorovycha Shevchenka. Putivnyk-prospekt (1941). [Central State Museum named after Taras Shevchenko. Guide-prospectus]. Kyiv: Narodnyi komisariat osvity URSR [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роти (див. The Effect of Open Access.
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
