Конотації долінійної та лінійної систем нотації в музиці як фактор культурогенезу виконавського мистецтва
DOI:
https://doi.org/10.31500/2309-8813.20.2024.319116Ключові слова:
культура, музичне виконавство, системогенез, культурогенез, художній образАнотація
Системогенез та культурогенез виконавського мистецтва в музиці здійснюється шляхом петлі рекурсії, за Е. Мореном, як звернення до метафізичних засад системи. На семіологічному рівні це відбувається як конотація долінійної та лінійної систем нотації. Актуалізація долінійних систем нотації, як і специфічного гуртового типу навчання вокалу, є невід’ємною складовою сучасної музичної педагогіки. Мова йде про системні ознаки, які дають можливість охарактеризувати екологічний потенціал хорового та інструментального виконавства як єдність взаємодоповнювальних систем. Ці системи з самого початку були взаємодоповнювальними в історії музики, але й досі існує багато різних думок, ідей відносно того, в чому сутність, власне, виконавства в такому музичному просторі, як хор або симфонічний оркестр. Втім, проблема полягає в іншому — показати екологічний принцип самозбереження цих систем. Звернення до систем нотації є суттєвою частиною екосистемного аналізу. Важливо, що нотне письмо стає ключем для інтерпретації метафізичних витоків музичної культури в цілому.
Посилання
Herasymova-Persydska, N. (1978). Khorovyi kontsert na Ukraini v XVII — XVIII st. [Choral Concert in Ukraine in the XVII–XVIII Centuries]. Kyiv: Muzychna Ukraina [in Ukrainian].
Hnyd, B. (2002). Vykonavski shkoly Ukrayiny [Performing Schools of Ukraine]. Kyiv: NMAU [in Ukrainian].
Kozarenko, O. (2000). Fenomen ukrainskoi natsyonalnoi muzychnoi movy [Phenomenon of the Ukrainian National Musical Language]. Lviv: Naukove tovarystvo im. T. H. Shevchenka [in Ukrainian].
Lehenkyi, Yu. (2023). Sotsialnyi dyzain: obraz i dokument v chasovi ta prostori kultury [Social Design: Image and Document in the Time and Space of Culture]. Kyiv; Pereiaslav; Nizhyn: Vydavets Lysenko M. M. [in Ukrainian].
Bakhtine, М. (1984). Les genres du discours, dans Esthétique de la création verbale. Paris, Gallimard. Retrieved from https://www.gallimard. fr/Catalogue/GALLIMARD/Bibliotheque-des-Idees/Esthetiquede-la-creation-verbale
Baudrillard, J. (1976). L’échange symbolique et la mort. Paris: Gallimard.
Gardner, J. (1967). Das Problem des altrussischen demestischen Kirchengesanges und seiner linienlosen Notation. Slavistische Beiträge, 25. München: Verlag Otto Sagner.
Gibson, J. J. (2014). The Ecological Approach to Visual Perception. New York: Psychology Press.
Morin, E. (1992). Method: Towards a Study of Humankind. Vol. 1. The nature of nature. New York: Peter Lang.
Foucault, M. (1988).Technologies of the Self: A Seminar with Michel Foucault. London: Tavistock Publications.
Tatarkevich, V. (1977). Antichnaya estetika [Antique aesthetics]. Moskva: Iskusstvo.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роти (див. The Effect of Open Access.
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
