Комунікативні моделі українського шоубізнесу 1990-х на прикладі діяльності агенції «Територія А»
DOI:
https://doi.org/10.31500/2309-8813.20.2024.319134Ключові слова:
український шоубізнес, трансформація культурних індустрій, медіапростір, імідж артистів, Територія А, комунікативні моделі, масова комунікаціяАнотація
У статті досліджуються комунікативні моделі українського шоубізнесу 1990-х років на прикладі діяльності мистецької агенції «Територія А». Розглянуто особливості становлення та розвитку шоубізнесу в цей період, а також роль, яку відігравали комунікативні стратегії у формуванні популярності артистів. Проведено аналіз основних форм репрезентації діячів шоубізнесу, як-от телебачення, радіо, друковані ЗМК та нові медіаплатформи. Виявлено, що комунікативні моделі українського шоубізнесу 1990-х років переживали трансформацію — від традиційних до більш активних і суб’єктних. Наголошено на ролі агенції «Територія А» у цьому процесі: агенція стала одним із лідерів у сфері артменеджменту і продюсування. Результати дослідження свідчать про те, що в 1990-ті роки відбувся перехід від «зіркової» моделі презентації артистів до більш різноманітних форм самопрезентації, зокрема завдяки посиленню ролі артистів у конструюванні власного іміджу. Дослідження ґрунтується на комплексному методологічному підході, що поєднує історичний, культурологічний і соціокомунікаційний аналіз. Отримані дані можуть бути використані для подальших досліджень трансформації національної медіасистеми та культурних індустрій. Результати дослідження можуть становити інтерес для фахівців у галузі масових комунікацій, соціології, культурології, а також для широкого кола читачів, зацікавлених історією української культури.
Посилання
Antoshkina, L. (2011). Kreatyvni industriyi: problemy i perspektyvy rozvytku [Creative Industries: Problems and Prospects for Development]. Formuvannya rynkovoyi ekonomiky, 2, 8–13 [in Ukrainian].
Afonina, O. (2015). Osoblyvosti kodu v kul’turi [Distinctive Features of Code in Culture]. National Academy of Managerial Staff of Culture and Arts Herald, 1, 94–98 [in Ukrainian].
Boiko, O. (2017). Ukrayins’ka masova muzyka: etapy rozvytku, natsionalni osoblyvosti [Ukrainian Mass Music: Stages of Development, National Features]. (Doctoral dissertation). Rylsky Institute of Art History, Folklore and Ethnology, Kyiv, Ukraine [in Ukrainian].
Burlaka, A. (2021). Stsenichnyy imidzh estradnoho spivaka yak chynnyk prosuvannya u muzychniy industriyi [The Stage Image of a Pop Singer as a Promotion Factor in the Music Industry]. Bulletin of Mariupol State University. Series: Philosophy, Culture Studies, Sociology, 22, 17–22. DOI: 10.34079/2226-2830-2021-11-22-17-23 [in Ukrainian].
Vavyshko, I. (2019). Rok-balada v ukrayins’kiy muzytsi [The Rock Ballad in Ukrainian Music]. Scientific Herald of the Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine, 124, 115–124. DOI: https://doi.org/10.31318/2522-4190.2019.124.165415 [in Ukrainian].
Derkach, S. (2021). Riznovydy ta zhanry mystetstva estrady [Varieties and Genres of Pop Art]. The Grail of Science, 1, 555–556 DOI: 10.36074/grail-of-science.19.02.2021.120 [in Ukrainian].
Druzhynets, M. (2018). Masova kul’tura—pidhruntya estradnoho muzychnoho mystetstva: stanovlennya, rozvytok ta sotsiokul’turne znachennya [Mass Culture Is the Basis of Pop Music Art: Formation, Development and Socio-Cultural Significance]. Notes on Art Criticism, 34, 337–346 [in Ukrainian].
Druzhynets, M. (2018). Masova kul’tura yak komunikatyvnyy prostir suchasnoho muzychnoho estradnoho mystetstva [Mass Culture as a Communicative Space of Modern Musical Pop Art]. Ukrainian Culture: The Past, Modern, Ways of Development, 26, 157–163 DOI: 10.35619/ucpm.vi26.37 [in Ukrainian].
Yevgrafova, A. & Prokopenko, N. (2018). Kul’turni industriyi v ukrayins’komu dyskursi: poshuky synerhiyi smysliv [Cultural Industries in Ukrainian Discourse: The Search for a Synergy of Meanings]. Image, 3 (29), 6–17. DOI: https://doi.org/10.21272/Obraz.2018.3(29)-6-17 [in Ukrainian].
Zosim, O. (2022). Tradytsiyna estradna pisnya: kontseptualizatsiya ponyattya [Traditional Pop Song: Conceptualization of the Concept]. National Academy of Managerial Staff of Culture and Arts Herald, 2, 153–158. DOI: https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2022.262266 [in Ukrainian].
Konvalyuk, U. (2018). Typolohiya tvorchykh osobystostey ukrayinskoyi pisennoyi estrady [Typology of Creative Personalities of the Ukrainian Pop Music Scene]. Ukrainian music, 2, 76–82 [in Ukrainian].
Levchuk, Y. (2011). Masova muzyka yak sotsializuyuchyy chynnyk molodizhnykh subkul’tur Ukrayiny [Mass Music as a Socializing Factor of Youth Subcultures of Ukraine]. (Abstract of a Doctoral Dissertation). Kyiv National University of Culture and Arts, Kyiv, Ukraine [in Ukrainian].
Nayvidomishyy ukrayinskyy khit-parad “Terytoriya A” vidznachaye 25 rokiv (2020, January 31). [The Most Famous Ukrainian Hit Parade “Territory A” Celebrates 25 Years]. Glavkom. Retrieved from https://glavcom.ua/specprojects/press_center/naviydomishiy-ukrajinskiy-hit-parad-teritoriya-a-vidznachaje-25-rokiv-656546.html [in Ukrainian].
Ovsyannikov, V. (2020). Pop-rok yak reprezentatyvnyy napryam suchasnoyi ukrayins’koyi muzychnoyi kul’tury [Pop-Rock as a Representative Trend of Contemporary Ukrainian Musical Culture]. Kyiv: National Academy of Managerial Staff of Culture and Arts [in Ukrainian].
Otkydach, V. (2013). Estradnyy spiv i shou-biznes [Pop Singing and Show Business]. Vinnytsia: Nova knyha [in Ukrainian].
Pyvovarov, S.(2018, September 17). 23 roky tomu z’yavyvsya khit-parad “Terytoriya A”. Yakym vin buv i koho zrobyv zirkamy [Hit Parade “Territory A” Appeared 23 Years Ago. What It Was and Whom It Made Into Stars]. Babel. Retrieved from https://babel.ua/texts/19528-23-roki-tomu-viyshov-hit-parad-teritoriya-a-yakim-vin-buv-i-kogo-zrobiv-zirkami [in Ukrainian].
Terytoriya A. Z choho pochynavsya ukrayins’kyy shou-biz [Territory A. How Did Ukrainian Show-biz Begin?]. TSN. Retrieved from https://tsn.ua/special-projects/territory/ [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роти (див. The Effect of Open Access.
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.