Комеморативні практики Великої Британії та український досвід війни
DOI:
https://doi.org/10.31500/2309-8813.20.2024.319141Ключові слова:
комеморація, історична пам’ять, Велика Британія, Україна, меморіалізація, національна ідентичність, суспільна консолідація, освітні ініціативи, цифрова пам’ять, російсько-українська війнаАнотація
Стаття присвячена аналізу комеморативних практик Великої Британії та їхньому потенційному застосуванню в Україні для формування національної пам’яті та ідентичності в контексті російсько-української війни. Досліджується значення історичної пам’яті як механізму консолідації суспільства, її вплив на соціокультурні процеси та державну політику пам’яті. Автор розглядає британський досвід меморіалізації військових і цивільних жертв, зокрема через архітектурні комплекси, символічні ритуали, цифрові платформи та освітні програми, що сприяють закріпленню історичної спадщини в суспільній свідомості. Окрему увагу приділено аналізу британських ініціатив, як-от День пам’яті (Remembrance Day), використання червоного маку як символу вшанування загиблих героїв, роль національних меморіалів (Кенотаф у Лондоні, Національний меморіальний дендропарк тощо) та інтеграції історичних наративів у медійну, культурну та освітню сфери. Досліджується, як ці практики сприяють зміцненню громадянської ідентичності, формуванню почуття єдності та відповідальності за історичну пам’ять. У статті також розглянуто український досвід комеморації, зокрема вшанування Героїв Небесної Сотні, пам’яті захисників, загиблих у російсько-українській війні, а також новітні форми меморіалізації, що охоплюють як традиційні монументальні форми, так і сучасні цифрові ініціативи. Автор аналізує можливості адаптації британських підходів до українського контексту, наголошуючи на важливості створення національного наративу пам’яті, архітектурних та цифрових меморіалів, просвітницьких програм і культурних проєктів. Запропоновано механізми впровадження комеморативних ініціатив, які можуть сприяти формуванню стійкої національної ідентичності, підвищенню рівня суспільної згуртованості та інтеграції історичної пам’яті в державну політику та громадську активність. Висвітлено ризики політичних маніпуляцій із пам’яттю та необхідність критичного підходу до створення нових комеморативних практик в Україні
Посилання
Herasymchuk, V. (2024). Commemorative Practices in Time of War: The Case of Bohdan Mazur’s Project “In Memory of Civilian Victims”. Artistic Culture. Topical Issues. 20(1), 104–114. DOI:10.31500/1992-5514.20(1).2024.306919 [in Ukrainian].
Kyrydon, A. (2020). The Potential of Commemorative Practices in the Construction of National Identity: Conceptualization of the Problem. Historical memory, 42, 7–19. Retrieved from http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/14295 [in Ukrainian].
Nosova, H. (2020). Memory Versus History by P. Nora. Why and How? Multiversum. Philosophical Almanac, 2(2), 3–14. DOI: 10.35423/2078-8142.2020.2.2.01 [in Ukrainian].
Tkachuk, A. (2024, 24 September). Pro mozhlyvist informuvaty i mozhlyvist manipuliuvaty [The Ability to Inform and the Ability to Manipulate]. The Civil Society Institute. Retrieved from: https://www.csi.org.ua/news/pro-mozhlyvist-informuvaty-i-mozhlyvist-manipulyuvaty/ [in Ukrainian].
Cherkes, B. & Yuryk, Y. (2014). Identychnist ta pamiat v miskomu seredovyshchi [Identity and Memory in the Urban Environment]. Journal of Lviv Polytechnic National University. Series of Architecture, 793, 35–39. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VNULPARX_2014_793_11 [in Ukrainian].
Danilova, N. (2015). The Politics of War Commemoration in the UK and Russia. London: Palgrave Macmillan. DOI: 10.1057/9781137395719
Nora, P. (2001). General Introduction. In Rethinking France: Les Lieux de Memoire. Vol. 1: The State (pp. VII–XXII). (M. Trouille, Trans.). The University of Chicago Press.
Nora, P. (1996). Realms of Memory: The Construction of the French Past. Vol. 1: Conflicts and Divisions. New York: Columbia University Press.
Nora, P. (1997). Realms of Memory: The Construction of the French Past. Vol. 2: Traditions. New York: Columbia University Press.
Nora, P. (1998). Realms of Memory: Rethinking the French Past. Vol. 3: Symbols. New York: Columbia University Press.
Olick, J. K. (1999). Genre Memories and Memory Genres: A Dialogical Analysis of May 8, 1945 Commemorations in the Federal Republic of Germany. American Sociological Review, 64(3), 381–402. DOI: 10.1177/000312249906400304
Post, C. W. (2016). [Book Review:] Memory, Place and Identity: Commemoration and Remembrance of War and Conflict. Social & Cultural Geography, 18(3), 446–447. DOI: 10.1080/14649365.2016.1260186
Ashplant, T. G., Dawson, G., & Roper, M. (Eds.). (2013). The Politics of War Memory and Commemoration. London: Routledge. DOI: https://doi.org/10.4324/9780203770115
Viejo-Rose, D. (2011). Memorial Functions: Intent, Impact and the Right to Remember. Memory Studies, 4(4), 465–480. DOI: 10.1177/1750698011411367
Winter, J. M. (2006). Remembering War: The Great War between Memory and History in the Twentieth Century. New Haven, CT: Yale University Press.
Young, J. E. (1994). The Texture of Memory: Holocaust Memorials and Meaning. Yale University Press.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роти (див. The Effect of Open Access.
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
