ТРАНСФОРМАЦІЯ ЖАНРУ СИМФОНІЇ ПІД ВПЛИВОМ НАДЗВИЧАЙНИХ ОБСТАВИН: НА ПРИКЛАДІ «ПОМИНАЛЬНОЇ СИМФОНІЇ» КАРМЕЛЛИ ЦЕПКОЛЕНКО
DOI:
https://doi.org/10.31500/2309-8813.21.2025.345527Ключові слова:
симфонізм ХХ століття, українська симфонія, трансформація жанру, творчість Кармелли Цепколенко, музична драматургія, історична пам’ять, епос і драма, монотематизм, геноцид вірменАнотація
Статтю присвячено дослідженню процесів розвитку української симфонії. У XX столітті у симфонічному жанрі через зміни в музичному мисленні композиторів посилилися трансформаційні процеси із тенденцією до децентралізації в царині стилю, форми, а також відмови від стереотипізації структурних засад. Це відкрило можливості для кардинального переосмислення семантичних акцентів жанру.
Розвиток жанру розгортався у напрямку створення синтетичного дійства: симфонія прагнула розширити свої межі й охоплювати не тільки земний простір, а й космос, всесвіт, що привело до розширення оркестрового складу, введенню до нього великих хорових мас та інших додаткових неоркестрових інструментів. Драма й епос об’єднались у жанрі симфонії, трагедійно-драматичний тип симфонізму став одною з ознак XX сторіччя. З кожною новою мутацією симфонія укріплювалась як жанр, що претендує на відображення художньої картини світу, включно з філософською концепцією людини в ньому. Жанр симфонії осмислює не тільки загальнолюдські проблеми свого часу, а і особистісні.
Розвиток української симфонії йде у двох напрямах: а) як непрограмна симфонія, чи симфонія з прихованою програмністю, де композитори втілюють свій задум, який не має вербального визначення й існує тільки у формі узагальнених естетичних образів; б) як програмна симфонія, що будується на узагальненому або послідовному сюжеті. Однією з форм трансформації жанру симфонії в української музиці є спроба максимально наснажити симфонічні твори драматизмом. Особливо ця тенденція виражена у творчості К. Цепколенко, «Поминальна симфонія» якої аналізується у статті.
Посилання
Voronova, N. S., & Prokopenko, O. V. (2015). Filosofiia symfonizmu ukrainskoi muzyky [Philosophy of Symphonism in Ukrainian Music]. Multiversum. Filosofskyi almanakh, 5–6, 156–162. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/338999129_Filosofia_simfonizmu_ukrainskoi_muziki [in Ukrainian].
Hordiichuk, M. (1969). Ukrainska radianska symfonichna muzyka [Ukrainian Soviet Symphonic Music]. Kyiv: Muzychna Ukraina [in Ukrainian].
Huzhva, O. P. (2008). Symfonizm yak fenomen dukhovnoi kultury [Symphonism as a Phenomenon of Spiritual Culture]. Visnyk Kharkivskoi derzhavnoi akademii dyzainu i mystetstv, 1, 44–51. Retrieved from https://hudprom.org.ua/archive/Herald-2008/2008-N1/08gappsc.pdf [in Ukrainian].
Huzhva, O. P. (2007). Ukrainska symfoniia u chasi–prostori kultury [Ukrainian Symphony in the Time–Space of Culture]. Visnyk Kharkivskoi derzhavnoi akademii dyzainu i mystetstv, 4, 19–35. Retrieved from https://hudprom.org.ua/archive/Herald-2007/2007-N4/07gopsoc.pdf [in Ukrainian].
Huzhva, O. (2008). Symfoniia na zlami epokh: mizh ustalenym ta novym, abo Razom z Asafievym [Symphony at the Turning Point of Epochs: Between the Established and the New, or Together with Asafiev]. Aspekty istorychnoho muzykoznavstva, 22, 50–59. Retrieved from https://intermusic.kh.ua/vypusk22.pdf [in Ukrainian].
Duhina, T. (1998). Deiaki osoblyvosti harmoniinoi movy Ye. Stankovycha v “Symfonii pastoraley” (do pytannia syntezu zvukovysotnykh tekhnik) [Some Features of Y. Stankovych’s Harmonic Language in the “Symphony of Pastorals”]. Ukrainske muzykoznavstvo, 28, 173–181 [in Ukrainian].
Yemelianenko, M. S. (2012). Tsyklichna symfoniia v kompozytorskii tvorchosti XX stolittia: vid zhanrovoi perekhidnosti do interstylovykh vlastyvostei [Cyclic Symphony in Twentieth-Century Compositional Practice]. (Extended abstract of PhD dissertation). Retrieved from https://uacademic.info/ua/document/0412U004308 [in Ukrainian].
Zinkevych, O. S. (2023). Ukrainska symfoniia 1970–1980-kh rokiv: henetyko-typolohichnyi aspekt [Ukrainian Symphony of the 1970s–1980s: Genetic and Typological Aspect]. Kyiv; Nizhyn: NMAU imeni P. I. Chaikovskoho; M. M. Lysenko [in Ukrainian].
Zinkevych, O. (2007). Ukrainskyi avanhard: zahalna kartyna [Ukrainian Avant-Garde: General Overview]. In Mundus Musicae. Teksty i konteksty (pp. 327–331). Kyiv: TOV “Zadruga” [in Ukrainian].
Ivanchenko, V. (2002). Prohramnist yak tvorchyi muzychnyi protses v ukrainskii symfonii [Programmaticity as a Creative Musical Process in the Ukrainian Symphony]. Naukovyi visnyk NMAU imeni P. I. Chaikovskoho, 20, 85–94 [in Ukrainian].
Kyianovska, L. (2010). Natsionalnyi obraz svitu v ukrainskii profesiinii muzytsi [National World Image in Ukrainian Professional Music]. Muzychne mystetstvo i kultura, 11, 202–213 [in Ukrainian].
Ovsiannikova-Trel, O. A. (2021). Lirychnyi modus zhanrovoi semantyky v kontseptsii “slabkoho styliu” V. Sylvestrova [The Lyrical Mode of Genre Semantics in Valentyn Sylvestrov’s Concept of “Weak Style”]. Naukovyi visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu teatru, kino i telebachennia imeni I. K. Karpenka-Karoho, 27–28, 172–179. DOI: https://doi.org/10.34026/1997-4264.27-28.2021.238845 [in Ukrainian].
Ovsiannikova-Trel, O. A. (2021). Verbalni teksty kompozytoriv yak peredumova muzykoznavchoho doslidzhennia stylovoho fenomenu “novoi prostoty” [Composers’ Verbal Texts as a Prerequisite for Studying the Stylistic Phenomenon of “New Simplicity”]. Kultura Ukrainy, 71, 94–99. DOI: https://doi.org/10.31516/2410-5325.071.12 [in Ukrainian].
Savchenko, H. (2019). Bahatofiihurnist orkestrovoho pysma yak pryntsyp orhanizatsii chasu i prostoru v orkestrovykh tvorakh I. F. Stravinskoho [Multi-Figural Orchestral Texture as a Principle of Time–Space Organization in Works by I. Stravinsky]. Aspekty istorychnoho muzykoznavstva, 16, 242–258 [in Ukrainian].
Savchenko, H. (2020). Deiaki osoblyvosti orkestrovoho pysma A. Berha u svitli kulturnoparadyhmalnykh zmin pershoi polovyny XX stolittia [Some Features of A. Berg’s Orchestral Writing]. Muzykoznavcha dumka Dnipropetrovshchyny, 19, 95–103. DOI: https://doi.org/10.33287/222037 [in Ukrainian].
Shchelkanova, S. O. (2022). Poetyka rannikh symfonii Valentyna Sylvestrova [Poetics of Valentyn Sylvestrov’s Early Symphonies]. (PhD dissertation). Kharkiv National University of Arts named after I. P. Kotliarevsky. Retrieved from https://repo.num.kharkiv.ua/items/fa31fae6-23ae45fd-a1d1-79e4e56bee29 [in Ukrainian].
Shchetynskyi, O. (2017). Linii. Perekhrestia. Aktsenty. Kompozytor Leonid Hrabovskyi [Lines. Crossings. Accents. Composer Leonid Hrabovsky]. Kyiv: Akta [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роти (див. The Effect of Open Access.
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
