Збірник наукових праць СУЧАСНЕ МИСТЕЦТВО

Українське візуальне мистецтво у парадигмах ХХІ століття: світоглядні зміни воєнної доби

2025-04-15T21:32:02+03:00

У статті розглядається трансформація українського мистецтва в умовах викликів російсько-української війни, що спонукає до переосмислення образу героя та національної ідентичності. Українське мистецтво, яке раніше сприймалося як частина пострадянської культури, набуло світового визнання, поставши важливим чинником у збереженні культурної спадщини та утвердженні української ідентичності на міжнародній арені. Сучасні події змушують митців інтегруватися у світовий культурний контекст, відходячи від постмодерністських практик. Образ героя в мистецтві тепер презентує реальну людину, яка через свої дії й жертви рятує світ від руйнування. Українські митці спонукають європейців до переосмислення власних цінностей, усвідомлення важливості свободи та героїзму. Поряд із матеріальними ресурсами культура та мистецтво стають запорукою національної безпеки України. Вони не лише зберігають національну ідентичність, а й виконують роль мотиваторів захисту держави, демонструючи унікальність України у світі та її здатність протистояти зовнішнім загрозам.

Contemporary art — акселерація поміж пам’яттю та історією

2024-12-25T12:35:46+02:00

Сьогодні, коли науковці фіксують акселерацію часу історії із експоненціальним розширенням свідомості сучасника під впливом технологічного прогресу й інформаційного перевантаження, коли частина функцій мислення віддається штучному інтелекту, кризовий стан контемпорарного мистецтва фокусує на собі увагу дедалі більшої частини незалежних дослідників, які, в пошуках шляхів подолання ситуації гістерезису, пропонують перезавантажити історизовану суспільну пам’ять через відновлення цілісної культурної пам’яті. Це також означає переосмислення досвіду історичного авангарду, різні інтерпретації якого призвели до формування і поширення світом американських версій «опозиційного постмодернізму» та «реакційного постмодернізму», теоретичне обґрунтування яких протягом 1980–1990-х років розробили критики часопису «October». Ця інтерпретація обумовила фахову когніцію митців нової генерації США, а від зламу міленіумів була адаптована з усіма суперечливими аспектами дискурсу і в Україні на правах mainstream contemporary art. Стаття реконструює та критично оцінює складні і заплутані траєкторії поширення постмодерністської епістеми, визначаючи прогресистські патерни позитивістського мислення застарілими — такими, що відходять у минуле, задля чіткішого розуміння нагальності ресайклінгу кордоцентричного артмислення як оптимального вектору виходу культуротворчих практик з небезпечно пролонґованої кризи.

Сага про гору. Зречення від становлення

2023-12-26T16:57:23+02:00

Філогенез, який відбувся лише у класичному генезисі філософії через естафету окремих персоналій і лише у випадку безпосереднього збігу зі створенням історії після класики. Піднесення на вершину теоретичної думки та спроба сходження її всезагальності у спосіб життєдіяльності. Невидимий стрижень історії діалектичної логіки та діалектики логіки історії. Недоступна емпіричному спостереженню основа, яка від часів Геракліта залишається «темною». Навіть тепер, коли базові конфлікти сучасної історії являють її на поверхні подій. Але поверховість квазітеоретичного та буденного мислення неспроможна її розкодувати. Чи встигне людство випередити «останній вогонь» (Ж. Бодріяр)?

Творчість Світлани Юсим (1941–2022) в колі одеського мистецтва

2024-12-25T12:02:49+02:00

Стаття присвячена творчості художниці Світлани Юсим, що склалася в середовищі неофіційного мистецтва Одеси від кінця 1960-х до кінця 1980-х років та набула розвитку в 1990–2000-ті, презентуючи індивідуальну версію абстрактного живопису, де своєрідно синтезувалися різні його напрямки другої половини ХХ століття. Попри тісний зв’язок з колом митців, що увійшли в історію українського мистецтва як «одеські нонконформісти», твори С. Юсим позначені виразною самостійністю емоційного, пластичного та естетичного бачення. Доробок художниці (картини, графіка, колаж, стінопис) демонструє шляхи творчого усвідомлення особистості та окреслення авторсько образного світу. Досі мало відомі широкій публіці, її роботи складають важливу сторінку українського мистецтва, додають нові риси до картини епохи.

Альбом «30 років присутності» як віддзеркалення сучасного художнього процесу в Україні

2024-12-25T12:42:02+02:00

Стаття розповідає про фундаментальне видання — альбом-монографію «30 років присутності: Сучасні українські художники» (Київ: ArtHuss, 2022), присвячене тридцятиріччю незалежності України, — де представлено потужний і широкий шар сучасного українського мистецтва в різноманітті його видових, жанрових і художньо-образних спрямувань. Багато ілюстроване видання, що складається з трьох томів, надає значний візуальний матеріал для аналізу сучасного мистецького процесу в Україні, знайомить із найбільш виразними художніми творами останніх десятиліть, зокрема періоду російсько-української війни, що триває від 2014 року. Зазначено, що видання, в якому репрезентовано творчість близько сотні художників, входить до програмної серії видань «Українське мистецтво ХХ– ХХІ», започаткованої 2018 року Abramovych Foundation разом із фундацією Brovdi Art (ця серія, в свою чергу, є частиною великого видавничого проєкту «Українська мистецька книга», який Abramovych Foundation та фонд ArtHuss реалізує від 2016 року; автор ідеї — І. Абрамович). Альбом-монографія демонструє, як крок за кроком у поступі поколінь сучасне українське мистецтво перетворилося на одне з найпотужніших явищ сучасної культури, віддзеркалюючи її перспективи, проблеми, суперечності та новації.

Художня терапія нового масштабу: від ескізу до виставки

2024-12-26T10:26:39+02:00

Сьогодні майже кожне дослідження, наукова стаття чи виступ на конференції торкається теми російськоукраїнської війни. Не стала виключенням і художня творчість: змінилися головні теми, з’явилися нові імена і навіть нові напрямки у мистецтві. Першими відгукнулися на потреби воєнного часу молоді митці — студенти, які масово почали робити плакати на кричущі теми дня і оприлюднювати ці твори у соціальних мережах. Однією з перших мистецьких платформ стала «Вольнанова». Вона була зареєстрована 28 березня 2022 року і відразу активно включилась у просвітницьке життя. Від літа 2022 року запрацювали виставкові проєкти. Зображальне українське мистецтво почало масово використовувати одну зі своїх головних функцій — комунікативну, і для багатьох людей, які були травмовані війною, це стало психологічним порятунком.

Рефлексія теми українського супротиву в мистецтві сучасного муралу

2024-12-26T10:58:52+02:00

Статтю присвячено аналізу творів мураларту в світовому й українському вуличному мистецтві, створених після повномасштабної російської агресії на територію України. Виявлено ключові тематичні та візуальні аспекти, притаманні муралам, що були створені на території України, а також за кордоном. Проаналізовано творчий внесок деяких українських та іноземних стритарт-художників, зокрема тих, що ілюструють події війни в Україні, концептуальний та візуальний посил творів. Виявлено чинники, завдяки яким мурали, присвячені темі українського опору, набули потужного значення і стали допоміжною ланкою у поширенні інформації про російсько-українську війну

Інтонаційно-символічні коди війни в камерно-вокальних творах сучасних українських композиторок

2024-12-25T12:25:34+02:00

У статті розкриваються трансформаційні процеси художніх принципів символізму у музичних творах сучасних українських композиторок, створених під впливом воєнних подій на вірші українських поетес. Їхні камерно-вокальні твори стали продовженням ініціативи композиторки Кармелли Цепколенко, яка з початком війни обрала власну авторську так звану воєнну стратегію, аби боротися з ворогом «своєю зброєю», тобто художніми творами. Розглянуті у пропонованій статі твори є різноманітними за формою, змістом і способом подачі матеріалу. Їхня незвична структура скеровує дослідника-музикознавця і музиканта-виконавця на шлях пошуку смислів, закладених у поетичній символіці, на шлях відтворення емоційно-почуттєвої програми, закладеної композиторками. Музика сприяє появі естетичних переживань, які викликають почуття катарсису через душевне потрясіння, зумовлене символами війни, що закодовані у творах. Практика показує, що сучасний слухач готовий до сприйняття підкресленої символізації поетичних текстів і готовий до таких зрушень у свідомості при сприйнятті камерно-вокальної музики. Твори композиторок є їхнім відгуком на сучасну жорстоку реальність і результатом пошуку звукової мови, адекватної тим змінам, які відбуваються в соціумі під впливом війни. У руслі цього змінюються не тільки емоційні компоненти замислу, а й переосмислюються формотворчі складники, як-от тяжіння до індивідуального проєкту, нетрадиційне використання інструментів, незвична звукова палітра тощо. Вибудовуючи свої твори в драматичному ключі, композиторки використовують символи як елементи формотворчих структур, з яких виростають багатошарові пласти художнього замислу. Синтез вокалу і камерних інструментів обумовлює розмаїття художніх рішень і дає поштовх до широкого експерименту, стрижнем якої став символ в усій його багатозначності.

Інтерактивність та перформативність віртуальної комунікації в театральних та кінопросторах культури

2024-12-26T12:50:51+02:00

Стаття присвячена дослідженню взаємозв’язку інтерактивності та перформативності у віртуальній комунікації у творах театрального та кіномистецтва як механізму формування дигітального простору нової культурної реальності. З’ясовано, що сучасні сценічні та кінематографічні практики, орієнтовані на інтерактивність та перформативність віртуальної комунікації, характеризується значним ступенем технологічної залежності від цифрових інструментів, що стимулює інтермедіальні адаптації контенту з урахуванням дигітальних форматів їх репрезентації. Висвітлено тенденції медіатизації театральних просторів шляхом застосування екранних технологій цифрового моделювання динамічних візуальних образів і середовищ, а також ознаки театралізації та ґейміфікації кінопросторів культури. Визначено, що інтерактивність може виступати засобом реалізації перформативності і, навпаки, перформативність може містити інтерактивний компонент. На матеріалах аналізу театральної вистави «Bubble Jam» та інтерактивного фільму «Late Shift» доведено, що в системі віртуальної комунікації явища інтерактивності та перформативності сприяють «стиранню» меж фізичного і дигітального простору, що пов’язано з розширенням інтермедіальних проєкцій у суміщенні художніх і технічних мовнознакових систем та типів комунікації, змінюють вектори інформаційного обміну з односторонньої на багатосторонню комунікацію зі зворотнім зв’язком, підвищують мобільність та персоналізованість комунікації, характеризуються партисипативністю та інклюзивністю, а також наявністю можливості конструювання віртуальної ідентичності у процесах креативного самовираження та соціалізації.

Музика, слово, образ: мистецькі пошуки на пограниччі (Павло Тичина та Мікалоюс Чюрльоніс)

2024-12-26T10:40:37+02:00

Стаття має на меті розглянути траєкторії мистецьких пошуків Павла Тичини та Мікалоюса Чюрльоніса на пограниччі музики, слова й образу, дослідити, як ці двоє митців поєднували у своїй творчості різні жанри та медії і як їхній творчий досвід відображав нові горизонти у мистецтві початку ХХ століття. На прикладі їхніх візій авторка аналізує і зіставляє «фігури співзвуччя» — фундаментальні одиниці, що розкривають глибоку гармонію різних художніх медій мистецтва модернізму в його тяжінні до синестетичного імпульсу. Дослідження дає підстави твердити, що біографії та творчість Чюрльоніса і Тичини можуть правити за парадигматичний приклад реалізації цього імпульсу, адже, закорінені у національних культурах, остаточно сформованих в епоху романтизму, вони скеровували свої погляди у майбутнє, відповідаючи на пронизливий заклик ХХ століття. У час, коли раціональний погляд на світ, заснований на міцному ґрунті позитивізму, зазнав краху, митці переосмислили первісну діонісійну цілісність потоку буття в музичних категоріях і через аполонівське опосередкування образу/фігури (в поезії та малярстві) пов’язали його з вічним процесом індивідуації — відокремленням людського голосу від музичної симфонії всесвіту.

Тарас Шевченко у текстах «Образотворчого мистецтва» та радянській політиці пам’яті 1930-х

2024-12-26T10:04:30+02:00

Стаття присвячена аналізу інтерпретації творчості Тараса Шевченка у журналі «Образотворче мистецтво» в контексті радянської політики пам’яті 1930-х років. У цей період радянська влада активно використовувала постать Шевченка для створення нових ідеологічно прийнятних наративів, що мали відповідати принципам соціалістичного реалізму. Через публікації у мистецтвознавчих виданнях, таких як «Образотворче мистецтво», образ Шевченка зазнав значної ідеологічної трансформації. Поет і художник був репрезентований передусім як революціонер та захисник інтересів робітничого класу, що відповідало радянському тлумаченню його творчості. У статті проаналізовано процес використання владою публіцистики для конструювання політики пам’яті з акцентуванням відповідності Шевченка радянським ідеалам та одночасно з пригніченням або перетворенням національного складника його спадщини. На основі аналізу мистецьких публікацій 1930-х років показано, як радянська влада створювала контрольований канон національних героїв, формуючи офіційну історичну пам’ять, що узгоджувалася з ідеологічними завданнями тоталітарного режиму. Стаття є внеском у розуміння механізмів радянської політики пам’яті та ролі публіцистики у формуванні культурного простору України в добу сталінізму.

Конотації долінійної та лінійної систем нотації в музиці як фактор культурогенезу виконавського мистецтва

2024-12-26T10:34:03+02:00

Системогенез та культурогенез виконавського мистецтва в музиці здійснюється шляхом петлі рекурсії, за Едґаром Мореном, як звернення до метафізичних засад системи. На семіологічному рівні це відбувається як конотація долінійної та лінійної систем нотації. Актуалізація долінійних систем нотації, як і специфічного гуртового типу навчання вокалу, є невід’ємним складником сучасної музичної педагогіки. Мова йде про системні ознаки, які дають можливість охарактеризувати екологічний потенціал хорового та інструментального виконавства як єдність взаємодоповнювальних систем. Ці системи від самого початку були взаємодоповнювальними в історії музики, але й досі існує багато різних думок, ідей відносно того, в чому сутність, власне, виконавства в такому музичному просторі, як хор або симфонічний оркестр. Втім, проблема полягає в іншому — показати екологічний принцип самозбереження цих систем. Звернення до систем нотації є суттєвою частиною екосистемного аналізу. Важливо, що нотне письмо стає ключем для інтерпретації метафізичних витоків музичної культури в цілому

Міжнародний фестиваль давньої музики у Львові в часи російсько-української війни

2024-12-26T12:11:09+02:00

Військові конфлікти, загрози безпеці та нестабільність у будь-якій країні призводять до скасування або обмеження проведення культурних заходів. Діяльність Міжнародного фестивалю давньої музики у Львові в умовах російської агресії дає можливість розглянути форми проведення фестивалів під час війни. Від початку повномасштабного вторгнення у 2022 році Львівська національна філармонія імені Мирослава Скорика стала першою, що відновила свою концертну діяльність. Вже 20 березня 2022 року відбувся перший онлайн-концерт проєкту «Україна-2022. Музи не мовчать», що був організований для підтримки музикантів, які залишились в Україні. Формат онлайн-концертів став своєрідною адаптацією філармонії до викликів часу. Частота випусків нових відео і їхня якість зростали, глядацька авдиторія збільшувалась. Протягом 2022 року Львівська філармонія провела три масштабні міжнародні фестивалі. У серпні відбувся традиційний Фестиваль давньої музики у Львові, що від 2022 року отримав статус міжнародного. Саме змішана форма проведення фестивалю (концерти можна було послухати в залі та одночасно вони транслювались на ютубі Львівської філармонії) дала можливість значно збільшити авдиторію фестивалю та сприяла новим творчим контактам. У програмах фестивалю, з одного боку, традиційно широко представлена європейська музика від епохи Середньовіччя до високого бароко, з іншого, — від першого ж фестивалю наявний стійкий інтерес до української музичної давнини. Фестиваль 2022 року привернув увагу міжнародної музичної спільноти та отримав значну підтримку. Завдяки проєкту «Україна-2022. Музи не мовчать» вдалося встановити важливі творчі контакти з європейськими музикантами. Вагомим підтвердженням кроскультурної та освітньої місії фестивалю став концерт-закриття за участі Оркестру барокової капели Львівської національної музичної академії ім. М. Лисенка, польської клавесиністки Уршулі Ставіцької та знаного польського диригента Павла Осуховського, присвячений 180-річчю Львівської музичної академії.

Комунікативні моделі українського шоубізнесу 1990-х на прикладі діяльності агенції «Територія А»

2024-12-26T11:06:02+02:00

У статті досліджуються комунікативні моделі українського шоубізнесу 1990-х років на прикладі діяльності мистецької агенції «Територія А». Розглянуто особливості становлення та розвитку шоубізнесу в цей період, а також роль, яку відігравали комунікативні стратегії у формуванні популярності артистів. Проведено аналіз основних форм репрезентації діячів шоубізнесу, як-от телебачення, радіо, друковані ЗМК та нові медіаплатформи. Виявлено, що комунікативні моделі українського шоубізнесу 1990-х років переживали трансформацію — від традиційних до більш активних і суб’єктних. Наголошено на ролі агенції «Територія А» у цьому процесі: агенція стала одним із лідерів у сфері артменеджменту і продюсування. Результати дослідження свідчать про те, що в 1990-ті роки відбувся перехід від «зіркової» моделі презентації артистів до більш різноманітних форм самопрезентації, зокрема завдяки посиленню ролі артистів у конструюванні власного іміджу. Дослідження ґрунтується на комплексному методологічному підході, що поєднує історичний, культурологічний і соціокомунікаційний аналіз. Отримані дані можуть бути використані для подальших досліджень трансформації національної медіасистеми та культурних індустрій. Результати дослідження можуть становити інтерес для фахівців у галузі масових комунікацій, соціології, культурології, а також для широкого кола читачів, зацікавлених історією української культури.

Кераміка як позачасове наповнення простору: «Космічні риби» Петра Печорного

2024-12-26T10:48:30+02:00

Стаття присвячена аналізу серії керамічних скульптур Петра Печорного (нар. 1932) — творам під назвою «Космічні риби» (1980–2001), які є яскравим прикладом поєднання футуризму та символізму в українському сучасному мистецтві. Авторка досліджує концептуальні особливості творів, підкреслюючи їхню позачасову природу, яка дозволяє їм зберігати актуальність у будь-який історичний момент. Особливу увагу приділено здатності творів долати традиційні уявлення про форму та зміст, демонструвати, що мистецтво може існувати поза встановленими рамками, створюючи нові можливості для інтерпретації та взаємодії з глядачем. Висвітлено важливість декоративних елементів, які надають кожній скульптурі унікальної символічної глибини та асоціативної багатозначності. Проаналізовано закладені у твори метафори, які уособлюють зв’язок між людиною і всесвітом, досліджено взаємодію органічного і техногенного. Особливу увагу приділено актуальності робіт, які навіть через десятиліття здатні резонувати з сучасними художніми концепціями. Висловлено думку, що «Космічні риби» є не лише художніми об’єктами, а й філософськими образами, які мистецькими засобами розкривають питання взаємодії людини з навколишнім світом. Твори Печорного стають важливим етапом у розвитку сучасної української кераміки, яка виходить за межі традиційних канонів, об’єднуючи різні художні концепції та стилі.

Дослідження, збереження та консервація муралів в сучасному міському просторі

2024-12-26T12:38:36+02:00

У публікації розглянуто роль мистецтва стритарту в сучасному міському просторі як елемент культурної ідентичності, мистецького вираження та соціальної комунікації. В статті також проаналізовано основні аспекти дослідження, збереження та консервації муралів із зосередженням на викликах та методах, які застосовуються у цих процесах. Розглянуто вплив мистецтва стритарту на міське середовище та соціум, а також сучасні підходи до документування та аналізу стану муралів. Увагу приділено технологіям та матеріалам, що використовуються для збереження і реставрації муралів, враховуючи їхню специфіку та умови експлуатації. На прикладі конкретних проєктів з різних країн світу та українських міст публікація демонструє стратегії співпраці між місцевими громадами, художниками та спеціалістами з консервації для забезпечення довговічності муралів як важливого компоненту міської культури.

Комеморативні практики Великої Британії та український досвід війни

2024-12-26T11:13:33+02:00

Стаття присвячена аналізу комеморативних практик Великої Британії та їхньому потенційному застосуванню в Україні для формування національної пам’яті та ідентичності в контексті російсько-української війни. Досліджується значення історичної пам’яті як механізму консолідації суспільства, її вплив на соціокультурні процеси та державну політику пам’яті. Автор розглядає британський досвід меморіалізації військових і цивільних жертв, зокрема через архітектурні комплекси, символічні ритуали, цифрові платформи та освітні програми, що сприяють закріпленню історичної спадщини в суспільній свідомості. Окрему увагу приділено аналізу британських ініціатив, як-от День пам’яті (Remembrance Day), використання червоного маку як символу вшанування загиблих героїв, роль національних меморіалів (Кенотаф у Лондоні, Національний меморіальний дендропарк тощо) та інтеграції історичних наративів у медійну, культурну та освітню сфери. Досліджується, як ці практики сприяють зміцненню громадянської ідентичності, формуванню почуття єдності та відповідальності за історичну пам’ять. У статті також розглянуто український досвід комеморації, зокрема вшанування Героїв Небесної Сотні, пам’яті захисників, загиблих у російсько-українській війні, а також новітні форми меморіалізації, що охоплюють як традиційні монументальні форми, так і сучасні цифрові ініціативи. Автор аналізує можливості адаптації британських підходів до українського контексту, наголошуючи на важливості створення національного наративу пам’яті, архітектурних та цифрових меморіалів, просвітницьких програм і культурних проєктів. Запропоновано механізми впровадження комеморативних ініціатив, які можуть сприяти формуванню стійкої національної ідентичності, підвищенню рівня суспільної згуртованості та інтеграції історичної пам’яті в державну політику та громадську активність. Висвітлено ризики політичних маніпуляцій із пам’яттю та необхідність критичного підходу до створення нових комеморативних практик в Україні

Архівна артепістема кордоцентризму versus дескілінг

2024-12-26T12:18:56+02:00

Вивчається ситуація протистояння головних парадигм сучасних візуальних практик: комодифікованої видовищності панєвропейського дескілінгу, притаманного глобалізованому артизму техногенного суспільства, та антагоністичної архівної артепістеми, сфокусованої навколо домінантного в етноментальній культурній пам’яті України архетипального патерну — кордоцентризму. Застосування загальнонаукового методу системно-компаративістського критичного аналізу культуротворчих стратагем дозволило виявити сутнісно-ефективну перспективність світоглядної моделі філософії серця вітчизняного образотворення, на відміну від зростаючої ентропії постмодерної ідеології споживання, де інституалізація меркантильного консюмеризму впливає на неухильну деградацію фахової / індивідуальної омасовленої свідомості, що науково підтверджено різким падінням в міленіум показника «ефекту Фліна». Зроблено висновок: долання біфуркації когнітивних патернів в стані світоглядного гістерезису, зокрема через переосмислення кордоцентричної артепістеми, дає вихід з кризи культуротворення не лише на локальному самоідентифікаційному рівні сталого розвитку української нації, але також дозволяє позбутися наслідків деградації постмодерної фахової свідомості в постліберальному русі «epistemological recalibration» світового мистецтва.

Ілюстрації Марії Котляревської до поеми Генриха Гейне «Німеччина. Зимова казка» (Частина 2)

2024-12-25T12:14:00+02:00

У статті проведено порівняння ілюстративного циклу Марії Котляревської з іншими творами авторки, передусім ілюстраціями (до творів Первомайського, Котляревського, Пушкіна, Беранже). Також виявлено політико-психологічні тенденції 1930-х, притаманні українській творчій інтелігенції, унісонність їх із глобальними світовими процесами того часу

«Сповідальна музика» Карла Амадеуса Гартмана як вияв громадянської позиції

2024-12-26T11:44:59+02:00

Стаття присвячена культурологічному феномену — концепту сповідальності у мистецтві на прикладі «сповідальної музики» («Bekenntnis Musik») Карла Амадеуса Гартмана (1905–1963). Проаналізовано термін «Bekenntnis Musik», що його сам композитор використовував для позначення музичних творів, які стали виразом його громадянської позиції в умовах тоталітарного режиму нацистської Німеччини. Особлива увага приділяється впливу релігійної сповідальності та естетики єврейського театру на творчий процес Гартмана. Окрему увагу приділено творам композитора, зокрема «Concerto funebre» для скрипки, які стали виразом мистецького протесту проти нацистської агресії та окупації Чехословаччини. Дослідження показує, як музика Гартмана, створена в умовах внутрішньої еміграції, стала потужним інструментом вираження гуманістичних цінностей і протесту проти тоталітаризму.

Сучасна відеореклама: художній задум та прагматика сприйняття

2024-12-26T11:28:12+02:00

У сучасному інформаційному просторі відеореклама посідає одну з провідних позицій серед маркетингових комунікаційних інструментів. Завдяки розвитку цифрових технологій та алгоритмічних механізмів персоналізації вона стала ефективним способом залучення авдиторії, яка щоденно взаємодіє з відеоконтентом у соціальних мережах, на відеохостингах та платформах потокового мовлення. У статті розглянуто феномен відеореклами крізь призму взаємодії двох ключових аспектів — художнього задуму та прагматичного впливу. Аналізується роль креативності, естетики, візуальних та музичних ефектів у створенні рекламного повідомлення, здатного викликати емоційний відгук та сприяти формуванню стійкої асоціації з брендом. Особливу увагу приділено сторітелінгу як засадничому складнику ефективної реклами, що дозволяє транслювати не лише комерційні, а й соціальні та культурні цінності. Проаналізовано вплив новітніх технологій, зокрема штучного інтелекту, алгоритмічного таргетингу, доповненої реальності та інтерактивних форматів, які надають рекламі більш персоналізованих рис та ефективності у впливі на реципієнта. У статті розглянуто кейси успішних рекламних кампаній світових брендів, які вдало поєднали мистецький підхід із маркетинговими завданнями, чим створили потужний художньо-емоційний і комерційний ефекти. Водночас висвітлено сучасні виклики у створенні відеореклами, зокрема проблему перенасичення контентом, зниження уваги авдиторії, негативне сприйняття нав’язливої реклами, питання етичності маніпулятивних методів та необхідність адаптації рекламних кампаній до нових поведінкових моделей споживачів. У підсумку, майбутнє відеореклами полягає в балансі між її художньою стороною та маркетинговими стратегіями, у використанні персоналізованого підходу, інтерактивності та адаптації до новітніх цифрових трендів.

Використання аналізу методів структури гри для концептуалізації жанру відеоігор на прикладі «Ghost Hunters»

2024-12-26T12:45:21+02:00

Авторка досліджує можливість використання методів аналізу ігрової структури для концептуалізації жанрів цифрових ігор, зосереджуючись на прикладі нового жанру — «Ghost Hunters» («мисливці на привидів»). У дослідженні жанрів цифрових ігор застосовується модель злиття жанрів, яка дозволяє розглядати гру на трьох рівнях: тематичному, ігровому та функціональному. Проте для точної концептуалізації жанру необхідно додатково провести аналіз структури гри. У цьому дослідженні використано три аналітичні методи: метод Ларса Конзака, який дозволяє оцінити формальну структуру гри; метод МДЕ (механіка, динаміка, естетика), що зосереджується на взаємодії ігрової механіки і динаміки; а також метод ФДД (формальний, драматичний, динамічний), який дозволяє проаналізувати функціональність і наративну структуру гри. На основі цього було підготовлено дослідницький інструмент для виявлення, чи повторюється даний жанровий шаблон в інших цифрових іграх. Результати дослідження вказують на потенціал застосованих методів у процесі концептуалізації жанру та розробки аналітичних інструментів для ігор в жанрі «Ghost Hunters»