Перформативність, дискурс і комунікація: співвідношення понять

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31500/2309-8813.17.2021.248432

Ключові слова:

перформативність, дискурс, комунікація, комунікативні процеси, перформативна комунікація, перформативний дискурс, концептуалізація

Анотація

У статті проаналізовано підходи щодо дослідження таких феноменів й, відповідно, понять як перформативність, дискурс і комунікація, що дає можливість простежити, як у структурі художньої культури пов’язані між собою різноманітні види комунікації. З’ясовано, що у сучасному суспільстві перформативність, дискурс і комунікація передбачають значно вищий рівень узагальненості та поширеності, ніж у попередні історичні періоди, що, відповідно, призводить до розширення предметного поля дослідження цих феноменів. Досліджені та систематизовані наявні теорії щодо концептуалізації перформативності, комунікації і дискурсу в модусі гуманітарного знання.

Теоретико-методологічною базою дослідження стали такі філософські та загальнонаукові підходи, принципи й методи, що дали змогу розглянути феномени перформативності, дискурсу та комунікації з різновекторних позицій: метод узагальнення дав змогу окреслити місце перформативності, дискурсу і комунікації у світоглядній парадигмі завдяки аналізу неоднозначних формулювань і висловлювань стосовно досліджуваних явищ, що були репрезентовані в різноманітних джерелах; міждисциплінарний підхід забезпечив використання при аналізі досліджуваних явищ останніх теоретичних доробків соціально-гуманітарних наук; соціологічний підхід дозволив розглянути явища перформативності, дискурсу і комунікації на макросоціальному та мікросоціальному рівнях.

Біографія автора

Руслана Безугла, Інститут проблем сучасного мистецтва НАМ України

Доктор мистецтвознавства,
Завідувачка відділом теорії та історії культури

Посилання

Anglo-ukrayins`ky`j slovny`k / [Ye. I. Gorot` ta in.; pid zag. kerivn. Ye. I. Gorot`]. Vinny`cya: Nova kny`ga, 2006. 1700 s.

Bauman Z. Individualizirovannoe obschestvo / per. s angl. pod red. B. Inozemtseva. Moskva: Logos, 2002. 390 s.

Vulf K. K genezisu sotsialnogo. Mimezis, performativnost, ritual. Sankt-Peterburg: Intersotsis, 2009. 164 s.

Dekart R. Pravila dlya rukovodstva uma. Sochineniya v 2 t. T. 1. Moskva: Myisl, 1989. S. 77–153.

Ety`mologichny`j slovny`k ukrayins`koyi movy`: u 7 t. / gol. red. O. S. Mel`ny`chuk. Ky`yiv: Nauk. dumka, 1985. T. 2. S. 545.

Istoriya ponyatiy, istoriya diskursa, istoriya mentaliteta / Sbornik statey pod redaktsiey Hansa Eriha BYodekera. Perevod s nemetskogo. Moskva: Novoe literaturnoe obozrenie, 2010. 328 s.

Karasik V. I. Yazyikovyie klyuchi. Moskva: Gnozis, 2009. 406 s.

Karasik V. I. Yazyikovaya kristallizatsiya smyisla. Moskva: Gnozis, 2010. 351 s.

Karpovecz` M.V. Performaty`vna pry`roda social`noyi real`nosti // Gumanitarny`j chasopy`s. 2017. # 3–4. S. 50–60. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gumc_2017_3–4_8 (last accessed: 21.04.2021).

Kuznetsov V. Performativnost i urovni kommunikatsii // Logos. 2009. # 2. S. 136–150.

Losev A. F. Filosofiya imeni / Samoe samo: sochineniya. Moskva: Eksmo-Press, 1999. S. 29–204.

Pocheptsov G. G. Teoriya kommunikatsii. Moskva: Real-buk, Kiev: Vakler, 2001. 656 s.

Slovny`k inshomovny`x sliv / [uklad.: S. M. Morozov, L. M. Shkaraputa]. Ky`yiv: Nauk. dumka, 2000. 680 s.

Tolkovyiy slovar zhivago velikoruskago yazyika V. I. Dalya. IzdanIe obsch-va lyubiteley RosIyskoy slovesnosti uchrezhdenago pri Imperatorskom› Moskovskom› Universitete. Chast vtoraya; I-O. Moskva: V› tipografii A. Semena. 1865. URL: https://viewer.rusneb.ru/ru/000199_000009_ 02000000628?page=138&rotate=0&theme=white (last accessed: 03.05.2021).

Tretyak G. E. Krizisnyie kommunikatsii — fenomen sotsiokulturnoy deystvitelnosti. Moskva: Rusayns, 2018. 136 s.

Habermas Yu. Demokratiya. Razum. Nravstvennost. Moskva: Academia, 1995. 256 s.

Chetyirkina I. V. Performativnost kak konstitutivnyiy priznak kulturyi: etnicheskaya i istoricheskaya perspektiva. Krasnodar: Kubanskiy gos. un-t, 2005. 223 s.

Chigvintseva O. A. Performativnost kommunikatsii: ot fatiki k pragmatike. Vestnik Tomskogo gosudarstvennogo universiteta. 2015. # 394. S. 107–113. doi:10.17223/15617793/394/18 (last accessed: 05.05.2021).

Yakobson R. Lingvistika i poetika // Strukturalizm: «za» i «protiv». Moskva: Akademiya, 1975. S. 193–230.

Belliger A., Krieger D. Ritualtheorien. Ein einfuhrendes Handbuch. Opladen: Westdeutscher Verlag, 1998. 500 s.

Habermas J. Theory of communicative action. Vestnik Moskovskogo universiteta. Ser. 7: Filosofiya, 1993, no. 4, pp. 43–63.

Koselleck R. Geschichtliche Grundbegriffe. Historisches Lexikon zur politisch-sozialen Sprache. Stuttgart. 1972. S. XIII–XXVIII.

Luhmann N. What is communication? Available from: http://u.to/6M8RCg.с. 43 (last accessed: 05.05.2021).

Schramm W. L. The Beginnings of Communication Study in America: a memoir / W. L. Schramm; Ed. by S. Chaffee and E. Rogers. A: Sage, 1997.

Schultz H. Begriffsgeschichte und Argumentationsgeschichte / Historische Semantik und Begriffsgeschichte. Stuttgart, 1998. S. 43–74.

The concise Oxford dictionary thesaurus / Comp. by B. Kirkpatrick. Oxford: Oxford univ. press, 1997. 896 р.

Turner V. Vom Ritual zum Theater. Der Ernst des menschllchen Spiels. Frankfurt/Main: Fischer Taschenbuch Verlag, 1995. 168 s.

Wirth U. Das Performanzbegriff im Spannungsfeld von Illokution, Iteration und Indexikalitat / Performanz. Zwischen Sprachwissenschaft und Kulturwissenschaften. Vg. v. U. Wirth. Frankfurt, 2002. S. 9–60.

Wulf C. Zur Genese des Sozialen: Mimesis, Performativität, Ritual Bielefeld: Transcript Verlag, 2005.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-11-30

Як цитувати

Безугла, Р. (2021). Перформативність, дискурс і комунікація: співвідношення понять. Збірник наукових праць СУЧАСНЕ МИСТЕЦТВО, (17), 95–104. https://doi.org/10.31500/2309-8813.17.2021.248432

Номер

Розділ

Статті