МУЗИКА У ПРОСТОРІ УСІХ МОЖЛИВИХ СВІДОМИХ ПЕРЕЖИТТІВ
DOI:
https://doi.org/10.31500/2309-8813.21.2025.345531Ключові слова:
визначення музики, філософія музики, філософія свідомості, філософія мистецтва, інформаційні технологіїАнотація
Автор вибудовує фундамент для обговорення простору можливих свідомих пережиттів космічного масштабу. Він вводить читача у принципи, що стоять за баченням космічного потенціалу розумної цивілізації. У ядрі такої цивілізації лежить технологія обчислення. Автор демонструє, що свідомість може виникати у субстратах, відмінних від біологічних людських мізків, зокрема, у комп’ютерах. Тож він приходить до висновку, що, рано чи пізно, можливим стане простір свідомих пережиттів космічного масштабу і що розумні істоти матимуть детальний контроль над феноменальним змістом цих пережиттів. Автор стверджує, що ця перспектива представляє виклики у таких областях, як філософія мистецтва та музики. Наприклад, критичного переосмислення вимагає традиційний підхід до класифікації мистецтв на основі фізичних медіумів, у яких створені твори мистецтва. Автор висуває фреймворк для систематизації усіх можливих свідомих пережиттів, включаючи пережиття, пов’язані зі сприйняттям творів традиційного мистецтва, і застосовує цей фреймворк до питання узагальнення музики до великої кількості інших, небіологічних, свідомих систем.
Посилання
Annemarijn-Ingelaat. (2020, March 25). What Is Interactive Art? Privéekollektie Contemporary Art. Retrieved from https://www.priveekollektie.art/2020/03/25/what-is-interactive-art/
BlackRock Neurotech. (n.d.). BlackRock Neurotech. Retrieved from https://blackrockneurotech.com/
Chalmers, D. J. (1995a). Facing Up to the Problem of Consciousness. Journal of Consciousness Studies, 2(3), 200–219.
Chalmers, D. J. (1995b). Absent Qualia, Fading Qualia, Dancing Qualia. In T. Metzinger (Ed.), Conscious Experience (pp. 309–328). Ferdinand Schöningh.
Chalmers, D. J. (1996). The Conscious Mind: In Search of a Fundamental Theory. Oxford University Press.
Chalmers, D. J. (2010). The Character of Consciousness. Oxford University Press.
Deutsch, D. (2011). The Beginning of Infinity: Explanations That Transform the World. Viking Penguin.
Harris, S. (2010). The Moral Landscape: How Science Can Determine Human Values. Free Press.
Kania, A. (2011). Definition. In T. Gracyk & A. Kania (Eds.), The Routledge Companion to Philosophy and Music (pp. 3–13). Routledge.
Koch, C. (2019). The Feeling of Life Itself: Why Consciousness Is Widespread but Can’t Be Computed. MIT Press.
Kurzweil, R. (2005). The Singularity Is Near: When Humans Transcend Biology. Viking Penguin.
Kurzweil, R. (2024). The Singularity Is Nearer: When We Merge With AI. Viking.
Multimedia Art. (2021, April). The Social Stays. Retrieved from https://www.thesocialstays.com/blogs/art-term/multimedia-art
Nagel, T. (1974). What Is It Like to Be a Bat? The Philosophical Review, 83(4), 435–450. DOI: https://doi.org/10.2307/2183914
Neuralink. (2025, June 18). Neuralink Update, Summer 2025 [Video]. YouTube. Retrieved from https://www.youtube.com/watch?v=FASMejN_5gs&t=1410s
Neuralink. (n.d.). Neuralink. Retrieved from https://neuralink.com/
Paradromics. (n.d.). Paradromics. Retrieved from https://www.paradromics.com/
Scruton, R. (n.d.). Music and Cognitive Science. Retrieved from https://www.rogerscruton.com/component/content/article/31-understanding-music/183-music-and-cognitivescience?Itemid=101
Synchron. (n.d.). Synchron. Retrieved from https://synchron.com/
Tegmark, M. (2014). Consciousness as a State of Matter. Chaos, Solitons & Fractals, 76, 238–270. DOI: https://doi.org/10.1016/j.chaos.2015.03.014
Tegmark, M. (2017). Life 3.0: Being Human in the Age of Artificial Intelligence. Alfred A. Knopf.
Walker, S. (2021, October 26). What Are the 7 Forms of Art? Contemporary Art Issue. Retrieved from https://www.contemporaryartissue.com/what-are-the-7-forms-of-art-a-complete-overview/
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роти (див. The Effect of Open Access.
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
